Жовтень 29, 2020 0 347 Переглядів

Нам треба більше свідоцтв від сучасних героїв віри, щоб надихнути Церкву до ревного заступництва – інтерв’ю з приводу

Наближається 1 листопада – Міжнародний день молитви за переслідувану Церкву. Про проблемні зони, нові виклики та вплив карантину на свободу віросповідання ми поспілкувалися з пастором Юрієм Кулакевичем, членом П’ятидесятницької комісії по релігійній свободі від Східної Європи.

– Розпочнімо з актуального – карантин продовжує крокувати планетою. Ми вже мали повний локдаун, тепер маємо адаптивний карантин, бо неможливо ж тримати всіх під замком вічно. Як такий режим вплинув на Церкву в глобальному вимірі, чи став COVID-19 приводом для обмеження свобод?

– Найперше, далеко не всі уряди демонструють розуміння та бажання допомагати своїм громадянам. Багато церковних приміщень залишаються закритими, при відкритих залах для розваг. З весни, на фоні карантинних обмежень, багато церков переживають додаткову дискримінацію та переслідування. Влада, користуючись моментом, «закручує гайки». Це стосується навіть таких демократичних суспільств як США чи Великобританія, наприклад. Там ворожість до церков зростає шаленими темпами. Пастора в Каліфорнії штрафують на $300 000 за проведення богослужінь. Відео з вуличного богослужіння зі збереженням соціальної дистанції, де людей затримують і доправляють до поліції теж облетіло весь світ. А як вам вимоги щодо святкування Дня Подяки та Різдва, які оприлюднили деякі округи Каліфорнії: не більше двох годин, співати тихіше ніж ви говорите!?

Виглядає так, що уряди намагаються використати карантин для своїх цілей: сховати провали в роботі, оцифрувати громадян та іноземців, апробувати нові механізми контролю населення. Китай, наприклад, стільки камер в містах вже має, що доїхати неідентифікованим до району, де відбудеться богослужіння, можна лише на задньому сидінні авто сидячи між двома іншими пасажирами.

Церкви не раз були огульно звинувачені в поширенні коронавірусу, особливо, якщо вони мають закордонні контакти. Можна згадати й наш український досвід: наклепи, свідома маніпуляція, непрофесійна робота медіа. Разом з тим, системна комунікація, повага та добрі пропозиції дають церквам бути партнерами, яким можна довіряти. Треба розуміти, що влада теж вперше проходить через такий карантин, і теж вчиться.

– Якими новинами можете поділися за результатами засідання Комісії по релігійній свободі 28 вересня?

– Замість запланованих зустрічей у Вашингтоні, ми зустрілися на платформі ZOOM. Такий формат вже став звичним для багатьох міжнародних команд. Регіональні звіти показали, що християни й далі залишаються найбільш переслідуваною суспільною групою у світі. Деякі країни відверто показують шалений регрес. Якщо не втрутиться світова спільнота, найперше християнська, то християни Нігерії можуть зустріти геноцид в певних регіонах. І це не перебільшення. Або Індія, яка з 42 місця перемістилася на 8 в рейтингу країн, що чинять тиск та переслідування. Ситуація там дуже різниться від штату до штату.

Російська Федерація, не зважаючи на запевнення начальствуючого єпископа  Сергія Ряховського, що все в порядку, демонструє відверту ворожість до євангельських християн. Виглядає так, що наступними після Свідків Єгови можуть бути п’ятидесятники. Понад 150 кримінальних проваджень за останні два роки проти церков тривожать не лише місцевих пасторів. Оригінальне застосування так званого «пакету Ярової», обмеження легітимності теологічної освіти, ускладнення щодо використання церковних приміщень та багато інших дискримінаційних практик спонукають нас до молитви про євангельських християн РФ. Варто згадати також Узбекистан, Північну Корею, Китай, Мозамбік, Пакистан – там свої виклики.

Зважаючи на це, Комісія планує обговорити питання захисту свободи віри з керівниками світових парасолькових структур World Pentecostal Fellowship  та World Assemblies of God Fellowship. Нами підготовлено спеціальний детальний звіт, що поширений до всіх країн до 1 листопада, щоб дати більше інформації перед молитвою в наших недільних зібраннях. Загалом, нам треба чути в наших церковних зібраннях більше свідоцтв від сучасних героїв віри, щоб надихнути Церкву до ревного заступництва.

– Що в списку критичних задач тепер?

– Моніторинг та верифікація даних залишаються критично важливими. Чіткі, перевірені дані дозволяють звершувати якісну адвокацію. Від імені церков, обласних об’єднань, національних структур ми можемо писати листи, звернення, петиції та вживати інші легальні кроки для допомоги нашим братам і сестрам, які піддаються дискримінації та переслідуванням. Комісія планує розвивати цей сегмент діяльності до максимуму.

Церкви мало обізнані з викликами, що стоять перед переслідуваною Церквою. Користуючись нагодою, я запрошую користуватися сервісними ресурсами Голос мучеників vom-ru.org та Відкриті двері https://www.opendoors.org/, щоб дізнатися більше про конкретні потреби та шляхи допомоги для тих, хто платить високу ціну за свою віру.

І останнє – обмін досвідом, контактами та ресурсами. Те, що є звичним в одній країні, може виявитися великим відкриттям для християн та правозахисників іншої. Головною ж залишається наша молитва. Вона цінна завжди. «Наша молитва може піти туди, куди ми не можемо», – повторює не раз Арто Хамалайнен, Голова п’ятидесятницької комісії по релігійній свободі.

Попередня ІРС презентував посібник «Твоє право на свободу віросповідання» служителям церков та держслужбовцям
Наступна На Тернопільщині молодь вчилася як правильно будувати спілкування до шлюбу

Вам також може сподобатися