18 Липня, 2011 0 1093 Переглядів

Пересопницьке Євангеліє – інтегратор української нації

Поява Пересопницького Євангелія саме в 16 ст. не випадкова. саме в цей період розпочався загальноєвропейський рух – реформація – спроба повернутися до духовної чистоти раннього християнства. Більшість простих людей не влаштовували релігійні обряди незрозумілою мовою, ритуали, обурювали зловживання церковників, які свої дії (часто злочинні) виправдовували тим, що така воля Бога, мовляв, так написано в Біблії. Але народ хотів знати правду, та не мав елементарного знання Біблії. Тому першим кроком реформації був саме переклад Євангелія на зрозумілу народу мову.

Поява Пересопницького Євангелія (духовного першоджерела) стала точкою відліку національної ідентифікації України. Для порівняння можна використати діяльність німецького реформатора Мартина Лютера, який переклав Біблію німецькою мовою. Тоді фактично не існувало єдиної німецької держави і мови. Лютерівська Біблія стала інтегратором німецької мови та нації. Подібний вплив мало Пересопницьке Євангеліє в Україні. Тоді не було якихось державних установ, соціальних і суспільних факторів, щоб українська ідентичність стала реальністю. Тому саме Пересопницьке Євангеліє започаткувало літературну українську мову, унеможливило її знищення на початковому етапі. На жаль, у 18 ст. Українська Православна Церква була русифікована, Пересопницьке Євангеліє було вилучене і передане в архів бібліотеки Пересопницької семінарії, тому що воно було написане українською мовою. Чи не тому 18 ст. в Україні відрізняється духовним спадом, бо було вилучено Слово Боже зрозумілою мовою? Коли людина не має дотику до Євангелія, вона не має дотику до істинних взаємин з Богом.
Але ніщо не могло згасити той вогник духовності, що розгорівся з часу написання Пересопницького Євангелія. Воно стало перспективним фактором для написання інших перекладів Слова Божого. Вже через 20 років після написання Пересопницького Євангелія з’явився більш досконалий переклад Євангелія українською мовою Валентина Негалевського.
Сучасні вчені також вбачають генетичний звязок Пересопницького Євангелія з творчістю Григорія Сковороди, бердянського, Шевченка, драгоманова та багатьох інших діячів української літератури. Тарас Шевченко відвідав бібліотеку семінарії, де зберігалося на той час Євангеліє з Пересопниці і читав його…

Не випадково президенти України складають присягу на вірність українському народові і Богу саме на Пересопницькому Євангелії, бо саме воно принесло українськість через лихоліття століть і ця українськість дійшла й до нас.

Михаил Мокиенко

Михайло Мокієнко, кандидат історичних наук.

Попередня Єпископ Микола Синюк: медіа створюють сенсацію, нехтуючи правом своїх слухачів/глядачів знати правду
Наступна На Волині пройшли наметові служіння присвячені святкуванню 450-річчя Пересопницького Євангелія

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/chve/chve.org.ua/www/wp-content/themes/trendyblog-theme/includes/single/post-tags-categories.php on line 7

Вам також може сподобатися

Рік Євангелії в Україні

Круглий стіл з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія в Дніпропетровську

У вівторок, 30 серпня,  Рада євангельських протестанських церков Дніпропетровської області  провела у Дніпропетровську круглий стіл на тему: «Пересопницьке Євангеліє: історичний, літературний та культурно-духовний аспект».

Рік Євангелії в Україні

“Прересопницьке Євангеліє: історичний, літературний, культурний і духовний аспекти”

“Прересопницьке Євангеліє: історичний, літературний, культурний і духовний аспекти” – такою була тема круглого столу, який пройшов 11 жовтня в Миколаєві.

Рік Євангелії в Україні

На Волині пройшли наметові служіння присвячені святкуванню 450-річчя Пересопницького Євангелія

Триденною серією євангелізаційних зустрічей в Луцьку та Ківерцях (3 ― 5 червня) завершилася урочиста хода «Наметового служіння» містами і селами Волинської області. Заходи були організовані Волинським об’єднанням християн віри євангельської і присвячені святкуванню 450-річчя Пересопницького Євангелія (на виконання указу Президента, постанови Верховної Ради та розпорядження Кабінету Міністрів).