Червень 18, 2018 4 1162 Переглядів

ЯК МАКСИМАЛЬНО ЕФЕКТИВНО ВИКОРИСТАТИ ЛІТО ГОСПОДНЄ СПРИЯТЛИВЕ?

«ЧОМУ ДЕЯКІ ЦЕРКВИ НЕ ХОЧУТЬ ПРОВОДИТИ ДИТЯЧІ ТАБОРИ?» – запитав я євангеліста Володимира, який багато років працює в напрямку дитячих таборів. «ТОМУ ЩО ТОДІ ПРОЩАЙ СПОКІЙНЕ ЖИТТЯ!» –  відповів досвідчений євангеліст. Я парирував наступним запитанням: «Я спілкувався з одним братом і запитав його: «Ти бачив на вайбері відео, де церква організувала для дітей міста батути, гірки? Стільки багато дітей з батьками прийшли!» Той брат незворушно відповів: «Ясно, що прийдуть на дурничку поїсти солодкої вати і на батутах пострибати. Але чи хтось із них прийшов до церкви? Навряд чи…». Євангеліст Володимир відповів: «НАШУ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ, НЕ БАЖАННЯ ПРАЦЮВАТИ МИ ВИПРАВДОВУЄМО САМЕ ТИМ, ЩО ТОЙ ЧИ ІНШИЙ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЙНИЙ ЗАХІД (у даному випадку дозвілля для дітей) НЕ ПРИНОСИТЬ ОДРАЗУ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ!»

Я не можу не погодитися з досвідченим братом-євангелістом. А власне який ефект і результат варто очікувати? І я не вірю, що ніхто не прийшов до церкви з тих дітей. Є маса позитивних свідчень.

  1. А чи можна назвати дозвілля з батутами для дітей міста, влаштованого церквою, доброю справою? Так, це добра справа, навіть дуже добра справа. Причому безкорислива. А Христос призиває Своїх вірних учнів робити добро всім людям (Рим. 12:17, Гал. 6:10). І не варто від добра чекати добра.
  2. Я не чув жодного свідчення, щоб хтось з дітей чи батьків, які були учасниками літніх дитячих таборів, висловили невдоволення. А тільки подяки та побажання, щоб наступного року зустрітися знову.
  3. Такі заходи висвітлюють місцеву церкву лише з позитивного боку. Це жертва, це світло Христове, яке світить з вершини гори.
  4. Через такі (здавалося суто розважальні) заходи багато дітей змінили свій світогляд, поведінку на краще. Так само їхні батьки побачили церкву-організатора з позитивного боку, що це не якась секта, а відкриті люди, щирі серця.
  5. Деякі діти і батьки саме через ці табори з батутами таки прийшли до церкви, і стали її членами! Є такі свідчення! Хоч їх небагато, але вони є.

Пригадав вислів пастора на нещодавній конференції в Лубнах: «Церква, члени якої сьогодні «оцерковилися» і служать дві години на тижні один одному тільки в стінах Дому молитви, перетворюється в болото». Важко не погодитися з цими словами.

Сьогодні Бог ще продовжує для України літо Господнє сприятливе (рік Господнього змилування – Лук. 4:19). Як ми використовуємо цей дорогоцінний час? (Єф. 5:16-18). А хтось служить іншим.

Оля Овдієнко,  яка приймає активну участь в дитячих таборах Пирятинського і Гребінківського районів (Полтавщина) засвідчила: «Я покаялась в 17 років, але мій шлях до Бога розпочався саме з такого дитячого табору…».

Пригадую, як дитина з табору цього літа в Гребінці, стоячи в черзі на батут, процитувала віршик: «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе» (Пс. 118:11). Цього віршика її навчили сестри-вчителі, щирі християнки. Не знаю, як ця дитина направить подальші кроки свого життя, але вірю, що цей віршик вона не забуде. Це мало і водночас так багато…

Апостол Павло виготовляв намети, а нам Бог дає нагоду ставити намети і збирати туди діточок і дорослих і свідчити їм про любов Христа. Отож, використовуймо час, і трудімося для Христа в малому, щоб отримати від Бога велике. «Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Кор. 15:58).

Геннадій Андросов

Фото взяті з групи Вайбер “Місіонери ХММ “Д.С.” Рівне”, а також надіслані мені Олею Овдієнко.

Попередня Михайло Паночко: «Прошу усіх пам’ятати та іншим сказати: «Цей гріх, з Божою допомогою, людиною може бути подоланий»
Наступна Старший єпископ відвідав Кіровоградщину

Вам також може сподобатися

Жива надія
Відділ соціального служіння

Християни подарували тюремному «пастору»… весілля

Відділ соціального служіння ЦХВЄУ проводить духовну роботу у більш як 80 виправних колоніях та СІЗО. Майже в кожному з цих закладів пенітенціарної системи діє християнська громада. А нещодавно у ВК №95, що розташована в містечку Березань, Баришівського району на Київщині, відбулася незвичайна подія.