Листопад 6, 2015 0 624 Переглядів

Між фронтом і фронтом – репортаж з робочої зустрічі служби воєнних капеланів ЦХВЄУ

      «На фронті безліч речей, що руйнують зону комфорту, – звертається до учасників зустрічі полковник Руслан Коханчук, що в Міністерстві оборони курує напрямок військових капеланів – Нікому з вас не доводилося пити власну сечу? Ще є час спробувати перед відправкою в АТО. Потренуватися на випадок зневоднення і заодно перевірити власну психіку на міцність перед стресом».

      Перед ним близько вісімдесяти чоловіків. Під дахом київської церкви «Скинія» – зустріч капеланів. Вони зібралися 4 литопада 2015 р. аби поділитися досвідом, послухати представника Міноборони, разом помолитися. Зрештою, просто побачити один одного, підбадьорити.

      «Там інколи досить важко буває, – ділиться воєнний капелан Мар’ян Михайлишин, – солдати часто зневірені й озлоблені. А до кожного треба знайти підхід, це, бува, виснажує. Нам, капеланам, важливо бачитися один із одним, ділитися досвідом, підтримувати один одного».

16      Зараз на фронті трохи притихло. Представник Міноборони закликає через це не розслаблятись, говорить, що для українського капеланства все тільки починається. У міністерстві підрахували – Збройним силам України потрібні 344 капелани. 344 солдатські пастори з відповідною освітою і, щонайменше, трирічним досвідом церковного служіння. Вони мають бути готові пожертвувати мирним життям і отаборитися у війську, а не їздити туди час від часу. Полковник Коханчук не впевнений, що вдасться швидко набрати належну кількість добровольців.

      Те, що віськово-капеланське служіння нове для України, видно неозброєним оком. На зустрічі – однострої та камуфляжі яких завгодно кроїв та кольорів. Від різноманітних шевронів і нашивок пливе в очах. «Все це ще доведеться розробляти, узгоджувати, приводити до якогось спільного знаменника. Форма у капелана буде така ж, як у бійців підрозділу, до якого його буде прикріплено, – розповідає полковник Коханчук. – Про нашивки ж можна сказати лише, що в їхній основі буде хрест. Щодо підготовки, наразі дійшли згоди, що вишкіл відібраних служителів триватиме десять тижнів, включатиме психологічну підготовку та військову. І буде ще такий обов’язковий розділ, як тактична медицина».

11

     Свої підготовчі курси планують проводити і в церквах. За словами відповідального за навчання капеланів В’ячеслава Когута, воно буде проходити на базі існуючого капеланського факультету, який функціонує на базі церкви – одну із сесій будуть проводити представники Міністерства оборони.

      Пастор церкви «Християнська надія» Валерій Алимов визнає – в зоні АТО багато п’ють, як солдати, так і офіцери. І застерігає служителів не втрачати до таких людей любові та не судити їх. Говорить, йому інколи доводиться проповідувати солдатам і «під мухою» – якщо бачить, що адекватності воїни не втратили й готові слухати. Водночас закликає триматися золотої середини і не ставати людиноугідниками. На останок свого виступу ошелешує: суїцид у війську – це окрема страшна тема. Лише у вересні – 160 випадків. І профілактика цього – теж справа військових духівників. По закінченню зустрічі капелани отримують брошури з рекомендаціями відносно боротьби із самогубствами.

3-1      Практично кожний, хто виступав, у той чи інший спосіб торкався теми міжконфесійної співпраці. Капелан Мар’ян Михайлинин говорить: «Тут особливих проблем немає. Переважна більшість служителів, особливо в умовах фронту, насамперед шукають того, що нас об’єднує, а не роз’єднує. Того, що в нас спільне, незрівнянно більше, ніж розбіжностей. Це наш Бог Ісус Христос. Тому спільну мову знаходимо з усіма».

      Наставляючи капеланів, старший єпископ союзу ЦХВЄУ Михайло Паночко виголосив 3-й вірш 15-ї глави книги Вихід: «Господь – то є великий воїн». Але при цьому, вів далі єпископ, автор воєн – сатана. А Господь допускає військові форс-мажори, аби змінювати мислення людей прискореним темпом. Михайло Степанович побажав братам у Христі мати завжди, особливо на передовій, Божу силу, Божу мудрість та терпіння.

      Зустріч капеланів закінчилася дружнім обідом, після якого дехто із служителів попрямував на передову.

Попередня Відбулася міжобласна конференція на Житомирщині
Наступна Між фронтом і фронтом

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Футбол як спосіб євангелізації?

Прилуцька виховна колонія для неповнолітніх – один з 18 закладів пенітенціарної системи, які регулярно відвідують служителі Київської церви ХВЄ «Скинія». Багато підлітків, які відбувають тут термін покарання, з нетерпінням чекають приїзду християн. А члени церкви, в свою чергу, намагаються стати добрими друзями для вихованців колонії, і використовують для цього будь-яку можливість.

Новини братерства

Львівська богословська семінарія відкрила новий філіал

З 21 по 25 січня у м. Кузнецовськ відбулася перша сесія групи студентів Львівської Богословської Семінарії. Навчатися за програмою «Церковний служитель. Викладач основ християнства та етики» будуть 43 студенти, вільними слухачами побажало бути ще біля 30 осіб.

Новини братерства

Євангельські Церкви проголосили моральні орієнтири для суспільства

Рада Євангельських Протестантських Церков України (РЄПЦУ) сформувала на основі Біблії перелік моральних орієнтирів, що стосуються особистості, сім’ї та суспільства, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Про це йдеться у Декларації про захист моральних і сімейних цінностей, ухваленій 27 вересня 2012 року керівниками дев’яти Церков на засіданні РЄПЦУ.