26 Червня, 2020 0 1241 Переглядів

«Тисячі наборів із допомогою та Євангелія в мережах» – пастори церков Києва підсумували роботу за рік і обрали старшого пресвітера

25 червня 2020 року на звітно-виборній конференції Київського міського об’єднання УЦХВЄ, яка пройшла на базі церкви «Джерело життя» (вул. М. Максимовича, 24), обрано нового старшого пресвітера церков ХВЄ столиці – ним став пастор церкви «Сілоам» Сергій Вознюк.

Пастор Анатолій Козачок, який обіймав посаду старшого пресвітера КМО 16 років, склав свої повноваження у зв’язку з тим, що іще у 2018 році його було обрано першим заступником старшого єпископа братерства. Тобто доводилось поєднувати обидві посади.

За останні півтора десятиліття кількість п’ятидесятницьких церков нашого братерства у Києві виросла з восьми до сімнадцяти. Тоді як кількість їхніх членів нині перевищує 3,9 тис. осіб. Активний приріст столичних церков – це частково результат урбанізації (віруючі люди, як і інші, їдуть з регіонів до Києва). А також це результат служіння місцевих громад киянам. Минулого року з 449 нових членів 182 – новонавернені, які отримали водне хрещення в церкві.

На якісному рівні ведеться соціальна робота –  віруючі столичних церков постійно відвідують та надають допомогу трьом притулкам для дітей-сиріт. У 2019 році на базі Київських церков функціонувало дев’ять центрів ресоціалізації і адаптації для дорослих, у яких отримали допомогу понад півтори сотні алко- і наркозалежних людей. В’язничні капелани служили у 25 установах позбавлення волі, тоді як військові капелани систематично надавали душпастирську допомогу українським воїнам у бойових частинах на Сході країни.

Згідно з статистикою, торік церкви приготували і роздали майже 15 тисяч доброчинних обідів, допомагали продуктами та одягом переселенцям. Та особливо активно опікувались пораненими військовими у госпіталях, їм зібрали та поблагословили понад 62 тисячі наборів-передач. Також віруючі допомагають безхатченкам, кризовим сім’ям та іншим незахищеним верствам населення.

Значний розвиток останніми роками переживає Інтернет-євангелизм: молоді християни активно звіщають Добру Новину людям у соцмережах, використовуючи християнські сайти та різні месенджери.

Ще один вектор розвитку міського об’єднання церков – навчальні програми, які КМО проводить для служителів та членів громад: «Кожні три роки ми маємо випуск бакалаврів. Також готуємо  та оснащуємо місіонерів:  наші брати і сестри працюють у різних куточках України», – розповідає єпископ.

За словами Анатолія Миколайовича, команда пасторів об’єднання цілком поділяє тезу, що церква у великому місті мусить мати дещо відмінну структуру, ніж, скажімо, у райцентрі. Щоб душеопікунське служіння у Києві надавалось у належному обсязі, диякон має опікуватись не більше ніж 30-40 членами місцевої громади. Адже необхідність багато працювати, щоб забезпечити власну сім’ю, у великому місті обмежує можливості служителя, насамперед у часі. У цьому є й свої плюси: чим більше у церкві служителів, і чим ширша платформа для служіння, тим швидше церква буде рости.

«Вітаю новообраного старшого пресвітера Сергія Вознюка із обранням на посаду в КМО, та бажаю: хай Бог подає мудрості у цьому непростому відповідальному служінні, – говорить  Анатолій Козачок. – Ми надалі продовжуємо працювати разом на благо Церкви та поширення Царства Божого».

Сергій Михайлович, в свою чергу, зауважив, що у служінні триматиметься таких принципів розбудови КМО як взаємоповага, розуміння та взаємодопомога між церквами.
«Бачу перспективу у розширенні меж місіонерства та євангелизму. Також у цілеспрямованому застосуванні принципів душеопікунства і наставництва. Церкви мають впливати на суспільні виклики, працюючи на зміцнення інституту сім’ї», – зазначив Сергій Вознюк.

Для довідки

Сергій Михайлович Вознюк:

Народився 28 травня 1970 року в багатодітній родині священнослужителя на Тернопіллі. В дитинстві, в 13 літньому віці, пережив потужне Боже оздоровлення. Після закінчення школи відслужив у армії. У 1990 році здійснив місіонерську поїздку в Білорусь, а також в глиб Росії аж до Татарстану. Потім почав служіння у помісній церкві одним із молодіжних лідерів.

З ініціативи служителів був направлений на навчання в столицю до Київського біблійного інституту, яке закінчив у 1996 році.

У тому ж році був запрошенний до лідерської праці в щойно започаткованій помісній церкві «Сілоам» у Києві на Вітряних горах. А незабаром, у 23-річному віці був рукопокладений старшими братами на пасторське служіння в цій церкві.

Навчання продовжив у Євангельській Теологічної Семінарії, яку закінчив у 2002-у з дипломом магістра богослів’я. Розпочав викладацьку діяльність: спочатку у рідному КБІ, а потім Євангельській теологічній семінарії «Благодать та істина», у Коростенському біблійному коледжі, Слов’янському університеті тощо.

Докторант практичного богослов’я.

Із 2015 року служив заступником старшого пресвітера Київського міського об’єднання, відповідаючи за християнську освіту КМО.

25 червня 2020 року  обраний старшим пресвітером Київського міського об’єднання УЦХВЄ.

Одружений, разом з дружиною з Оксаною виховують четверо чудових дітей – три доньки та сина.

Попередня КРІЗЬ СУМНІВИ. Збірка оповідань.
Наступна 10 фактів про УЦХВЄ, які вас відверто здивують

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/chve/chve.org.ua/www/wp-content/themes/trendyblog-theme/includes/single/post-tags-categories.php on line 7

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Щоденник старшого єпископа: березень 2015 року

    До вашої уваги деякі події березня – робочі поїздки та зустрічі Михайла Паночка в Україні та закордоном, які на наш погляд, заслуговують окремого висвітлення

Новини братерства

Сім днів у Іспанії

Михайло Паночко проповідував на семінарах та під час вуличної євангелізації у сквері Мадрида, де збираються українські заробітчани. Цього року поїздка до Королівства Іспанія тривала з 10 по 17 квітня.

Новини братерства

100-річний ювілей відзначила церква ХВЄ в с. Машів, що на Волині

     Недільного дня, 9 липня 2017 року на подвір’ї Молитовного дому християн віри євангельської у селі Машів Волинської області було людно. Тут відзначали столітній ювілей церкви: разом молились, раділи, згадували історію.