Березень 6, 2021 1 403 Переглядів

Під час засідання Комітету старші служителі зосередили увагу на сфері благовістя, душеопікунства та державно-церковних стосунків

Семінари для пасторів на тему душеопікунства та управління фінансами пройдуть у кожній області протягом кількох наступних місяців. Рішення про це узгодили старші пресвітери обласних об’єднань церков під час засідання Комітету УЦХВЄ 4-5 березня.

На початку засідання інформацією про стан справ і плани на поточний рік поділився старший пастор церкви «Благодать» (на базі якої проходило засідання) Андрій Мартинов. Після чого служителі помолились за потреби – за уздоровлення, за потіху для близьких і членів церков, котрі втратили служителів після коронавірусу. Пам’ять служителів, які перейшли до вічних осель, вшанували, заспівавши псалом «Гора Сіон, Гора святая».

Старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко сказав проповідь на тему «Пізнання Господа». Він зауважив, що говорити про Бога і знати Його – це різні речі. «Ми можемо багато знати про Бога, але важливіше Його пізнавати. У церквах де мало радості, мало богопізнання. Перша любов – це той майданчик, де відбувається процес богопізнання», – підкреслив Михайло Паночко.

Інформаційну частину засідання розпочав перший заступник старшого єпископа Анатолій Козачок. Він розповів про візит до Молдови, де відбулося засідання Міжнародної Асамблеї Християн Віри Євангельської, та повідомив, що наступне засідання Асамблеї заплановано на 19 травня у м. Києві. Також Анатолій Миколайович поінформував про діяльність міжконфесійних об’єднань ВРЦіРО і РЄПЦУ, про плани щодо проведення Національного дня молитви за Україну, співпрацю департаментів братерства та низку інших питань.

Михайло Паночко прозвітував про роботу, за період, що пройшов з часу попереднього засідання Комітету (а це – поїздки у різні регіони України, зустрічі з представниками владних структур, тощо). Після чого до присутніх звернуся голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць, який розповів про виклики та посягання на сімейні цінності (лобіювання Стамбульської конвенції та інших законопроєктів, що намагаються протягнути в українське законодавство поняття «гендер»). Розповів про співпрацю ВРЦіРО з міжфракційним депутатським об’єднанням «Цінності. Гідність. Сім’я», тощо.

Координатор церков братерства в Західній Європі Юрій Веремій розповів про недавню поїздку до Польщі та Італії під час якої було рукопокладено нових служителів. «Як правило, наші люди їдуть в Європу на заробітки, але мало тих, хто їде, щоб зібрати розрізнених чад Господніх, однак такі люди є», – зауважив єпископ. Він також зазначив, що сьогодні в європейських країнах працює близько 7 тисяч наших вірян.

З інформацією виступили також старший пресвітер Рівненської області Олександр Коток, директор Департаменту праці серед людей з порушеннями слуху Павло Смаль, а також юрист Ярослав Котилко. Останній надав аналіз інформації стосовного громадських організацій та благодійних фондів, які сьогодні працюють при церквах братерства (їх близько тридцяти).

Крім того члени комітету розглянули питання підготовки до святкування 100-річчя п’ятидесятницького руху в Україні (у Києві святкування заплановано на 21 травня).

Цікавий історичний екскурс на тему «Душеопікунська праця попередників» для учасників засідання провів Михайло Мокієнко (мол.) Служителі також поділилися враженнями про виїзну душеопікунську конференцію, що відбулася на Волині.

Програму другого дня засідання, 5 березня, розпочав старший пресвітер Дніпропетровського обласного об’єднання Михайло Мокієнко, який сказав слово до молитви, нагадавши братам і сестрам настанови Апостола Павла.

Надзвичайно корисним та інформативним був семінар директора Департаменту благовістя Олександра Попчука, котрий описав проблеми, які лежать на шляху благовістя сьогодні та надав конкретні рекомендації щодо їх подолання.

Після семінару Михайло Паночко детально ознайомив присутніх зі статистикою за 2020 рік та підсумував результати проєкту «400 церков за п’ять років». Не всім областям вдалося виконати заплановане, однак роботи зроблено багато.

Директор молодіжного департаменту Іван Білик розповів про програму з навчання проповідників, плани щодо проведення конференції «Елементи лідерства» та ін.

Лариса Мурах, яка очолює служіння дітям та підліткам, повідомила про те, що при департаменті створено громадську організацію «Зберегти покоління», яка стала хорошим інструментом для служіння, про курси для вчителів недільної школи та роботу з батьками.

Єпископ Олександр Бабійчук озвучив проєкт «Положення про вибори старшого єпископа УЦХВЄ» до якого члени Комітету внесли необхідні поправки.

На завершення Михайло Паночко нагадав, що дати та форма проведення таких масштабних євангелізаційних заходів як Національний день молитви за Україну (Палац спорту, 12 червня), День подяки та ін., можуть коригуватися з огляду на карантин. Водночас служителі підтримали думку про те, що треба використовувати для євангелізації будь-яку можливість, наприклад, 300 років з дня народження Григорія Сковороди – теж гарна нагода для того, щоб принести Слово Боже у навчальні заклади та інформаційний простір.

Члени Комітету також оголосили тиждень посту та молитви з 15 по 20 березня  (детальніше про це читайте на сайті незабаром).

 

Попередня Рада Церков обурена законопроєктом про сприяння азартним іграм і лотереям
Наступна Рада євангельських протестантських церков закликала християн України  долучитися до посту й молитви 15-20 березня

Вам також може сподобатися

Новини братерства

До Київського  міського об’єднання  УЦХВЄ приєдналося шість помісних церков

Звітно-виборна конференція Київського міського об’єднання церков УЦХВЄ відбулася 2 березня

Новини братерства

Європейська п’ятидесятницька спільнота: лібералізм у церкві – це небезпечно

Цього року конференція керівників п’ятидесятницьких церков Європи – Pentecostal European Fellowship – відбулася у Швейцарії, в мальовничому містечку Емметтен, розташованому в Альпах

Новини братерства

Представники церков заявили про посилення релігійних утисків на Донбасі

      Усі церкви, за виключенням УПЦ (Московського патріархату), зазнають утисків та не мають можливості вільного ведення релігійної діяльності на територіях Донбасу, які контролюються бойовиками.