Липень 13, 2014 0 438 Переглядів

Відбулася міжнародна конференція вчителів-християн

    З 1 по 4 липня 2014 року на базі Львівської богословської семінарії з ініціативи відділу освіти ЦХВЄУ та Слов’янського університету штату Вашингтон (США) відбулася Міжнародна конференція християнських вчителів.

     Як зазначив на її відкритті завідувач відділу освіти ЦХВЄУ Віктор Вознюк, «надворі ХХІ століття, і ми з оргкомітетом молилися, щоб ця зустріч стала не просто черговою спільністю, а часом Божих відкриттів для всіх нас». Тема конференції – «Вчитель-християнин та сучасне суспільство» пронизувала всі виступи, промови і доповіді про виклики сучасності, що постали перед Церквою і її провідниками.

     Ректор Слов’янського університету штату Вашингтон (СУВ) Микола Вінничук доклав особливих зусиль, щоб конференція відбулася (серед іншого, він взяв на себе фінансові затрати на проведення заходу). У своєму вітальному слові Микола Іванович наголосив на незаперечній важливості розвитку християнської освіти в євангельських церквах: «Основна наша ціль – поширення Божого Царства на землі. Ісус сказав: «Ви – світло». А щоб світло світило, потрібен генератор. Власне, християнські вчителі і є тим генератором, а джерело світла – Господь Ісус Христос. І до Нього маємо бути під’єднанні всі ми».

     Анатолій Кліновський, вчитель п’ятидесятницького братства в Україні і голова ради директорів СУВ, продовжив думку про важливість християнської освіти, однак наголосив на певних умовах, за яких можна досягти ефективності в цій царині. Насамперед потрібно пам’ятати, що відкриття від Бога приходять на піку людських старань. «Бог ледарям не дає. Лише тому, хто має, додасться». По-друге, наголосив Анатолій Іванович: «Ми часто вчимо, щоб вчити, але насамперед ми самі повинні виконувати те, чого вчимо. І пам’ятати різницю між знанням і пізнанням. Знання – це просто отримана інформація, а пізнання – це інформація, проведена через свій особистий досвід. Знання не спасає – спасає пізнання. Тому треба навчати інших практичних богословських істин».

     Вітали учасників конференції і декан філіалу СУВ в Україні, а також Київської богословської семінарії «Благодать та істина», доктор технічних наук Віктор Шевчук (зокрема, він зазначив, що досліджувати треба не лише Боже Слово, а й своє життя). Також  ректор Чернівецької богословської семінарії Василь Малик, який наголосив, що сьогодні є можливість впливати на суспільство, питання лише в тому, як ми це робимо.   Викладач Національного університету «Острозька академія» Олександр Калабський говорив про необхідність посилити молитву, адже ми багато вчимо, але мало молимося.

     Благословили присутніх на плідну роботу не лише упродовж конференції, але й всюди, де Бог дозволить служити, старші служителі братства Юрій Веремій (Південно-Західний регіон України), Віталій Яцюк (Тернопільщина) та Володимир Бричка (Житомирська область).

     Юрій Костянтинович, обравши за основу свого виступу текст з Послання апостола Павла до римлян 12:10, нагадав істину про необхідність шанувати інших, а не дбати лише про те, аби шанували тебе. І нагадав вислів відомого австрійського психіатра Альфреда Адлера: «Успішна людина перейнята інтересами інших, звичайна – лише своїми власними».

     Віталій Яцюк на основі Тита 3:8 («… щоб ті, хто ввірував, дбали про добрі діла пильнувати») підкреслив, що віруючі люди нині сильні у Слові, а от діл мало. «Нині часто кажуть, що треба робити, що тільки можеш. Однак це не євангельська теза, хоча вона й непогана. Євангельська теза – роби те, у що ти віриш. Роби не для того, щоб спастися, а як підтвердження своєї віри» (Еф. 2:8-10). А Володимир Дмитрович Бричка проаналізував текст з Ісаї 50:4-5 (у перекладі Хоменка) і закликав жити так, щоб добре чути голос Божий, розуміти і сприймати Божі відкриття. «Треба Його чути. Не відмовлятися, не шукати собі виправдань, а бути чутливим до Його голосу».

     Оксана Сидорчук, президент Благодійного фонду «В колі друзів», наголосила на нагальній потребі працювати з дітьми. «Коли ми будемо більше впливати на дітей, нам менше доведеться розвивати євангелізаційне і тюремне служіння. Якщо ми нині не докладемо старань, щоб впливати на них, то хтось обов’язково це робитиме. Згідно із статистикою 50 відсотків ув’язнених – випускники інтернатів. Ми покликані змінити цю статистику».

     Дуже актуальним і доречним підсумком всіх вітальних промов на відкритті конференції став виступ заступника старшого єпископа ЦХВЄУ Миколи Синюка. «За вікном – останній час. Апостол Павло попереджав, якими будуть люди в останній час. І серед іншого згадав і таку характеристику: «… Здорової науки не будуть триматися, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували». Час нині складний і суперечливий. Ситуація не завжди відповідає нашим запитам. І в цьому зв’язку пригадується одна історія, записана в 15-му розділі Книги Вихід: «І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, – і не знаходили води. І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара. І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: «Що ми будемо пити?» І він кликав до Господа. І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, – і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував» (Вих. 15:22-25). Ми теж захопили трохи того «червоного моря». Табори, заслання, розлуки, а дехто і життям заплатив тоді. Та ось настав час – і засяяв «берег незалежності». Згадаймо: коли ізраїльський народ підійшов до Червоного моря, почалася паніка. Попереду – море, ззаду – армія фараона. І заволав Мойсей до Бога… Ми служимо Такому Богові, Який вміє відкривати двері там, де їх не було до цього. І тільки уявіть, як ізраїльтяни переходили по дну моря – вражаюча, напевно, була картина. Тарас Шевченко колись писав: «… І неситий не виоре на дні моря поле…» Неситий не виоре, але наш Бог може все. Однак коли сталося таке величезне Боже чудо і люди перейшли дном моря на той бік, ейфорія тривала недовго. Її вистачило всього на три дні. А потім почалося ремствування. Мойсею висували претензії – так, начебто він володіє водами і ріками. Претензії завжди висувають до тих, хто лідер, хто веде і хто вчить.

     Мойсей знову волає до Бога. І Бог показує оригінальний вихід зі скрутної ситуації. Інколи наша теорія не працює. Іноді цілі нації і держави замість свободи знаходять гірку воду. Усім нам час від часу доводиться проходити через пустелю Шур і знаходити гіркоту нерозуміння, несприйняття – і в служінні, і в особистому житті, і в церкві. І ця гіркота має властивість розростатися і отруювати інших. Гіркота приходить в цілі нації і держави. У пустелі Шур завжди знайдеться гіркота. Але в Бога є вихід. У пустелі немає проблем з деревом. І Бог показує Мойсеєві дерево.

     У Бога Свої підходи до вирішення справ, які трапляються в пустелі Шур. Бог наперед потурбувався про вирішення проблеми. Тому мудрий лідер замість того, щоб шукати воду, буде шукати дерево. Гірка вода була завжди, але й дерево завжди знаходилося.

     У Бога давним-давно для нас, лідерів, для наших сімей і для цілих держав ростуть відповідні дерева. Апостол Павло сказав колись: «Бо я надумавсь нічого між вами не знати, окрім Христа, і Того розп’ятого…» (1 Кор. 2:2). Це апогей нашого служіння – вказати на дерево, на якому є вирішення всіх наших питань – сімейних, церковних і державних. Так Богові було до вподоби, щоб Розп’ятий на дереві вирішував всі проблеми людства. Тому наш вихід – в Ісусі Христі. Ідеальний і єдино правильний вихід». На завершення першого дня роботи конференції була звершена молитва.

     Варто сказати, що програма конференції була дуже насичена. Серйозні доповіді, змістовні семінари змушували вникати в суть проблеми і активно шукати відповідей на виклики, що неминуче постануть перед усіма церквами в період постмодернізму. Про глибину порушених питань свідчать вже самі прізвища промовців і теми їх доповідей. Зокрема це згадані вже Анатолій Кліновський – віна проповідував на тему «Любити і виконувати Слово Боже»,  Віктор Шевчук – на тему «Необхідність узгодження програм церковної і вищої духовної освіти»,  Микола Винничук – «Стратегія і розвиток богословської освіти», Олександр Калабський – о «Аспекти духовного оновлення суспільства»). А також Анатолій Худолій, доктор політичних наук, викладач НУ «Острозька академія» говорив на тему «Поширення Слова Божого під час викладання у ВНЗ», Ярослав Лукасик, директор Східноєвропейського лідерського форуму мав проповідь «Знання і віра», Михайло Мокієнко – на тему «Духовна освіта і Велике Доручення».

     Відповіддю на запити сучасного вчителя-християнина стали доповіді представників Євро-Азійської Акредитаційної Асоціації (ЄААА) – президента ЄААА, доктора служіння Сергія Санникова, директора відділу акредитації Олександра Зігаленка, директора відділу розвитку освіти Тараса Дятлика і директора ресурсно-дослідного центру Романа Соловія.

     Особливо яскраво звучала розповідь про події на сході України з уст очевидця – старшого пресвітера об’єднання церков ХВЄ Донецької області єпископа Анатолія Безкровного.

     Окрема подяка – академічному декану заочного відділення Львівської богословської семінарії Михайлу Хром’яку за незабутню екскурсію по Львову. Такі прогулянки до щему в душі посилюють вдячність Богові за землю, на якій ми народилися, живемо і працюємо.

     Заключного дня роботи конференції словом служив старший єпископ Церкви ХВЄ України Михайло Паночко. На основі тексту з останнього розділу Євангелія від Матвія: «А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку. Амінь.» Михайло Степанович говорив про те, що ми діти Батька, Який має найвищу владу у всьому всесвіті.

     «Не випадково Ісус на прощання найперше сказав, що Йому дана вся влада на небі і на землі. І це дуже тішить. Що б не сталося в нашій країні, ми не повинні тривожитися надміру. Ісус має верховну владу у всесвіті. Друге, що сказав Господь, – «ідіть і навчіть». Тобто євангелізуйте. Людей треба вчити пізнавати і зберігати Господню науку. І це навчання не повинно бути нашим хобі чи самоціллю. Наше найперше завдання – привести людей до першоджерела, щоб вони полюбили духовний хліб і могли щодня вживати його і зростати. Треба вести людей до Слова.

     Божу науку важко сприймає людська природа. Тому людей треба навчати. Можна сто разів читати біблійний заклик: «Братство любіть» і лише раз почути: «Братство занехайте» – і той один раз краще сприйметься, аніж попередні сто. Слово Боже має знайти місце в нашому серці, там прорости, угрунтуватися і дати результат: вміння вірити, прощати, терпіти, молитися, робити добрі справи і т. д.

     Ісус залишив нам науку, набагато вищу за заповіді Мойсея. Нам доручено передати Євангеліє не лише як теорію, а й як практику. Збережене в серці Слово Боже змінює думки, витісняє з розуму весь непотріб, проганяє пітьму… Тому треба навчати людей «зберігати». Це наша відповідальність.

     Якби євреї зберегли Слово у своєму серці, вони б увійшли в обітовану землю. Але вони мали в серці єгипетський дух і тому опиралися Слову. Вчімо людей любити Слово, і воно буде їх змінювати. Проблема деяких віруючих людей полягає в тому, що вони покаялися один раз, а більше каятися не вміють. Ми повинні бути щирими, простими, відкритими, з чистим серцем, бо лише такі люди будуть бачити Бога».

     Михайло Степанович відповів на запитання присутніх. До речі, отримати відповіді на актуальні практичні питання можна було і на щоденних панельних дискусіях, які модерував завідувач відділу освіти Віктор Вознюк. Тож єдине, що залишається учасникам конференції, – втілювати теорію в життя, готуючи світ до величної події людської історії – другого приходу на землю Господа Ісуса Христа.

     Людмила Бендус

Попередня ВРЦіРО закликає сепаратистів скласти зброю та звільнити заручників
Наступна Комітет єпископів ЦХВЄУ оголосив сім тижнів посту й молитви за Україну

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Полковник збройних сил вручив єпископу Ростиславу Мураху відзнаку міністра оборони «Медаль за сприяння Збройним силам України»

   До Головного офісу ЦХВЄУ полковник Василь Світак прийшов без попередження. Тож єпископа Ростислава Мураха відкликали із лекції КБІ…

Новини братерства

Эдуард Грабовенко: «Призвание и служение в Духе Святом»

«Я верю, что мы живем в одно из самых благословенных времен за всю историю человечества, – сказал Начальствующий Епископ Российской ЦХВЕ Эдуард Грабовенко во время своего выступления на Конгрессе 11 октября. – Здесь я встретил одного старца…

Новини братерства

Греко-католики надіслали звернення до ЦХВЄУ, у якому високо оцінили співпрацю церков на ниві Божій

   Священний синод Української греко-католицької церкви (УГКЦ) надіслав листа на ім’я  старшого єпископа Церкви християн віри євангельської України  Михайла Паночка, у якому висловив подяку за приклад віри і молитви у цей непростий для країни час.