Листопад 26, 2020 0 342 Переглядів

«Статистика не показує рівня духовності, морального імунітету людей, а підштовхує нас до активної праці» – Михайло Паночко

Соціологічне дослідження за 20 років на тему релігійного самовизначення громадян України презентували 25 листопада під час Круглого столу  «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин».

Мета дослідження, яке щорічно проводить Центр Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні,  визначити рівень і характер релігійності українського суспільства та взаємодію церков і суспільства. Цього року соцопитування було проведене з 1 по 8 жовтня в усіх регіонах України крім тимчасово окупованих регіонів. У ньому взяли участь 2 020 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка вибірки до 2,3%).

Згідно з оприлюдненими даними, у порівнянны з 2000 р., число громадян України, які визнають себе віруючими, зросло з 58 до 70% (у 2014 р. цей показник був максимальним – 76%).

Щодо конфесійних прихильностей, то, як повідомили експерти, від початку моніторингу не відбулося особливих змін: більшість опитаних ідентифікують себе з православ’ям (у 2020 р. – 62%); значним є число послідовників греко-католицизму (10%), а також «просто християн» (9%). Інші конфесії та релігійні напрями (римо-католицизм, протестантизм, іслам, юдаїзм та ін.) представлені набагато меншим числом прихильників.

Учасники Круглого столу – представники церков, науковці та можновладці – цього року мали спілкування в онлайн-режимі. Вони активно коментували результати опитування.

Єпископ РКЦ Віталій Кривицький запропонував соціологам включити  до  анкет запитання «Як часто люди бачать священника у своєму приході?»

Протоієрей УГКЦ Олекса Петрів зауважив, що дані дослідження, їх осмислення, є дуже важливим для церкви. І зокрема проілюстрував це  на прикладі церкви.

Старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко зробив акцент не стільки на кількісних, як на якісних характеристиках предмету дослідження: «Сумно чути статистику, про падіння авторитету церковних діячів. Шкода, що людей розчаровує і відштовхує від віри грошолюбство і матеріалізм священнослужителів. Людей не обманеш, їх можна затиснути, їх можна загітувати, але люди дуже хочуть бачити правду особливо в нас, служителях. Ми маємо бути сіллю для цього світу».

За його словами, на жаль, статистика не показує рівня самої духовності, морального імунітету або градусу духовності. Відтак, враховуючи найбільший  відсоток  православних та греко-католиків в Україні, найбільшу відповідальність за моральний стан суспільства несуть саме ці церкви. «Я просто молюся, щоб піднявся моральний авторитет церкви. Бо їм довіряє великий відсоток, а це люди, які будують нашу країну», – підкреслив Михайло Паночко.

Він згадав про значення міжконфесійної єдності, особливо перед лицем тих багатьох викликів перед якими опинилася наша країна. А також запропонував організаторам Круглого столу зробити аналітику:  до якої  церкви належать українську чиновники, урядовці та судді.  До майбутніх соцопитувань було б добре додати запитання: як часто християни читають  Біблію, наш основний документ.

«Ми любимо Україну, молимось за неї. Тому звертаюся до ієрархів церков, давайте будемо ближче один до одного, шукати те, що будує Україну, що підніме наш народ. Нам треба  думати про це, а не про посади чи про нашу велику кількість. Авторитет не купляється за гроші, він здобувається тяжкою працею, жертвою, посвяченням та любов’ю до людей»,- резюмував Михайло  Паночко.

Про що говорить дослідження

  • Церква продовжує утримувати одну з перших позицій за рівнем суспільної довіри серед суспільних і політичних інститутів (поряд з волонтерськими організаціями та збройними силами). Разом з тим, у порівнянні з 2010 р., коли рівень суспільної довіри до Церкви досяг максимуму (73%), наразі цей показник є нижчим – 60%.
  • У регіональному розрізі рівень довіри корелює із загальним рівнем релігійності – якщо у Західному регіоні довіряють Церкві 83% респондентів (рівень релігійності – 88%), то у Східному – лише 47% (рівень релігійності – 61%). В усіх регіонах число тих, хто довіряє Церкві, перевищує число тих, хто їй не довіряє (однак, на Сході не довіряють Церкві 37%). Водночас, привертає увагу досить відчутне (22%) число тих, хто не зміг визначитися в цьому питанні, на Півдні країни.
  • Ставлення громадян до моральності священнослужителів є більш критичним. Лише 20% респондентів (у 2010р. – 26%) висловили впевненість у тому, що «більшість священнослужителів – глибоко моральні й духовні особи»: від 25% жителів Заходу до 14% – Сходу; водночас для вірних Церков цей показник майже однаковий: УПЦ(МП) – 33%, ПЦУ – 29%, УГКЦ – 26% вірних. Увесь період моніторингу переважає думка, що «священнослужителі – такі ж як і більшість із нас, – з усіма чеснотами і гріхами». Наразі її поділяють 48% опитаних (у 2010 р. – 44%). Така ж думка переважає в усіх групах за ознакою конфесійно-церковної визначеності.

Попередня Михайла Дрена благословили на служіння відповідального за роботу церкви у в’язницях та реабілітаційних центрах Львівщини
Наступна У Підгайцях поблизу Луцька відкрили Дім молитви церкви  «Спасіння»

Вам також може сподобатися

Новини

«Проблема суспільства знаходиться не в екології землі, а в екології нашого духу»  – Михайло Паночко   

Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовність особистості у вимірі цілей сталого розвитку

Актуальне інтерв'ю
Новини

«Нашим наріжним каменем мусить бути духовна складова» – Михайло Паночко учасникам засідання ВРЦіРО

У середу, 27 січня, відбулося чергове засідання Всеукраїнської Ради Церков