Серпень 5, 2016 0 390 Переглядів

«Якби мене запитали: чи хочу я замість усього, що досягла з Богом, мати руки, я б сказала, що ні» – Лєна-Марія Клінгвалл

   На невеликому майданчику біля альтанки, у тіні дубів розташувалася імпровізована сцена.  4 серпня тут, у Головному військовому клінічному госпіталі Києва, проходив концерт для АТОшників та медиків, за участю гості зі Швеції Лєни-Марії Клінгвалл. Люди підходили: хто по одному, хто групками, а когось підвозили на візках або каталках.  Найперше перехожих  приваблював дивовижно глибокий красивий голос співачки, а коли погляд зупинявся на ній самій, в очах людей вгадувалось здивування, а потім і захоплення.

     Лєна-Марія народилася без обох рук, та тільки з однією повноцінною  ногою.  Тим не менше батьки-християни змогли розкрити в ній той потенціал, який дав можливість доньці стати тим, ким стала. Вона – паралімпійська чемпіонка з плавання, здобула багато спортивних нагород, у тому числі золотих. До речі, два поставлених нею світових рекорди по цей час залишаються не побитими.  А ще Лєна-Марія – член Міжнародної асоціації художників, які малюють, тримаючи пензлик ногою або у роті.  Її живопис  заворожує. Та, мабуть, найбільш улюбленим заняттям для неї є музика і спів: Клінгвалл закінчила Королівську музичну академію в Стокгольмі, співала на відкритті олімпійських ігор в Японії, записала близько 30 альбомів, у тому числі із власними піснями.

20     Що, або Хто дає їй сили жити? Як їй вдається почуватися щасливою і робити для людей більше, ніж  багато з тих, хто має руки і ноги? Відповідь на ці запитання  протягом чотирьох днів мали нагоду почути люди у різних місцях.  Разом з командою служителів з київської церкви «Скинія» (Відділ соціального служіння ЦХВЄУ) 2 серпня Лєна-Марія  служила ув’язненим в єдиній в Україні виправній колонії для інвалідів – Софіївській ВК №45 на Дніпропетровщині. Того ж дня вона ділилася своїм  свідоцтвом у церві «Благодать» у Кривому Розі, а наступного, повернувшись до Києва, – у церкві «Скинія», де серед слухачів були брати і сестри місцевого геріатричного пансіонату, у тому числі з обмеженими фізичними можливостями.

     В останній день свого невеликого відрядження в Україну, після запису програми  на радіо «Марія», шведська гостя служила в Головному військовому клінічному госпіталі в Києві. Ми не будемо переповідати її свідоцтво, його  частково можна буде побачити на сайті церкви «Скинія» та у сюжетах телеканалів (див. далі).  Зараз до вашої уваги – фрагмент ексклюзивного інтерв’ю з Лєною-Марією.

16     – Я вперше в Україні, і коли отримала запрошення  від союзу п’ятидесятників, то зраділа. Раніше я вже бувала у країнах Східної Європи і мала якісь уявлення, але виявилося, що в Україні атмосфера більш легка, можна сказати, більш світла, ніж я очікувала: люди дуже відкриті, дружелюбні, ввічливі. Здається, українці дуже схожі зі шведами (посміхається – Ред.)

Ви запитуєте, яке моє послання до людей з обмеженими фізичними можливостями, до тих, хто втратив кінцівки під час бойових дій чи за інших обставин?  Скажу, що не розділяю людей за таким принципом. Я завжди співаю і говорю для тих, хто хоче почути. І основна ціль – донести людям істину, що кожна людина однаково дорогоцінна в очах Бога! Немає ніякого значення, як ми виглядаємо, звідки ми, наскільки розумні чи багаті – цінний кожен.

     Скажу, що ця проста істина звучить по-різному для різних народів:  в Японії, наприклад, де я служу уже майже 25 років,  різні прошарки людей досить значимі. Для буддиста почути, що кожна людина однаково цінна, це все одно, що у нас у церкві сказати лайливе слово. Але Бог і там відкриває істину і змінює життя людей. 

     У Європі багато людей недооцінюють себе і вважають , що їм чогось сильно не дістає у житті, хоча насправді у них дуже багато можливостей. Навіть для тих, хто має фізичні вади, можна знайти практичне рішення: побудувати пристосовані приміщення, створити інфраструктуру і достатньо робочих місць – все, проблема автоматично вирішена! Однак найважливіше те, що у тебе в серці! Ідеальне тіло, але при цьому пошкоджений розум – це набагато гірше, ніж коли у тебе пошкоджене тіло, але розум підкорений Божому Слову.

     В Біблії написано про те, що плани Бога на наше життя набагато більші того, про що ми думаємо. Тому не соромтесь мріяти, кажу з власного досвіду: плани у Бога все-одно будуть більші! За своє життя я займалася багатьма цікавими речами, зустрічалася з президентами, з королями і принцесами, працювала з фізично неповноцінними дітьми-сиротами  у найбідніших куточках світу, багато подорожувала і служила людям. І знаєте що? Якби мене запитали, чи хочу я замість усього цього мати руки?»  Я б сказала – «ні». Бо попри вроджені вади, все моє життя було наповнене любов’ю. Любов’ю  рідних, а найбільше величезною незбагненною любов’ю Господа.

Попередня «Закликаємо всіх християн остерігатися цього діяча» - заява прес-служби ЦХВЄУ
Наступна На Рівненщині патрульна поліція стала гостем християнського дитячого табору

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Бог бажає бачити в нас результати Своєї праці

29 січня, коли зима порадувала землю міцними морозами, відбулося служіння за участю команди глухих та перекладачів  з Івано-Франківської області в селі Коршеві Коломийського району.

Новини братерства

Анатолій Козачок: «В Україні потрібен рамковий закон про благодійність, час державі поділитися важелями впливу з церквами»

     Про це старший пресвітер церков ХВЄ Києва заявив під час зустрічі представників Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій з…

Новини братерства

Генеральний секретар Європейського Євангельського Альянсу Нейк Трэмпер зустрівся зі старшим єпископом ЦХВЄУ Михайлом Паночком

13 листопада Головний Офіс ЦХВЄУ відвідав  генеральний секретар Європейського Євангельського Альянсу Нейк Тремпер…