Вересень 24, 2019 5 218 Переглядів

Гості з різних куточків України приїхали до Пирятина, щоб привітати церкву із 25-ю річницею

Коли прийшов Христос на землю, жителі міста Віфлеєм мирно спали й, напевно, мало хто (окрім декількох пастухів, які пасли отари та вночі пильнували) звернув увагу на цю знаменну подію. Тобто ми бачимо, що те, що по суті є найголовнішим для людей, мало хто звертає увагу. Неординарна подія, яка 22 вересня 2019 р. відзначалася у м. Пирятині, що на Полтавщині, напевно важливою була, насамперед, для самої церкви в Пирятині і для гостей, які з’їхалися з інших церков – 25 років від часу заснування церкви.

Для міста це також важлива подія, тому що церква в Пирятині не тільки служить в межах Дому молитви, а багато працює й поза його межами.

Святкове зібрання розпочалося о 15-й годині з пісні «Великий Бог» у виконанні усіх присутніх, а потім Олександр Семеній, який народився духовно в цій церкві, звершив першу молитву.

З річницею церкву привітав Андрій Загірний, який теж прийшов до Бога у цій громаді саме чверть століття тому, сьогодні він – служитель церкви в сусідньому містечку Гребінці. І знову лилася до Бога молитва подяки… «Одному Тобі, Боже, вся слава!» – закінчив молитву служитель церкви.

Справді вся слава належить виключно Богу. Дитячий хор пирятинської церкви виконав пісню: «Боже, я молюсь за Україну». Спільно усі присутні молилися до Бога, дякували за мир у нашій місцевості і водночас просили Господа, щоб повний мир настав в Україні.

Першу проповідь сказав старший пресвітер полтавського обласного об’єднання церков ХВЄ Михайло Роман, який побудував її на місце зі Святого Письма Єфесянам, 3:14-18. Служитель зробив наголос на тому, що апостол Павло молився за церкву на колінах. Про що ж він молився? 1) Щоб церкві міцно утвердитися у внутрішнім чоловікові. Якщо Дух Святий в серці людини, вона утверджена у своєму спасінні. 2) Щоб Христос перебував вірою в серці людей; ті, хто Христові, носять в собі образ Ісуса Христа. 3) Щоб віруючі могли зрозуміти любов Христову і наповнитися усією повнотою Божою. Саме такі побажання пресвітер висловив для церкви в Пирятині і проханні в молитві до Бога.

Далі служив молодіжний співочий гурт з Полтави (церква «Нове життя»). Декілька християнських сімей, які були у громаді від початку, згадали живу історію Пирятинської церкви, заспівавши пісню, яку любили співати у часи, коли усе тільки починалося: «Боже великий, могутній та добрий, як дуже Ти любиш людей…»

У 1994 році багато молодих християн із західної України, зокрема із села Кам’янка, що на Буковині, приїхали в Пирятин, щоб тут звіщати Євангеліє. Спочатку влада міста дозволила поселитися цій молоді в автошколі, і вони почали проповідувати. Відомий радіопроповідник, пастор Іван Зінчик, в далекій Канаді дізнався про цих людей і одразу ж приїхав сюди допомогти, бо він родом із тутешніх місць… Потім церква придбала за допомогою спонсорів магазин у центрі міста під дім молитви. Були певні перешкоди в реєстрації приміщення під церкву, але в той час мером міста став Дмитро Шаповал, який допоміг змінити статус приміщення з магазину меблів на Дім молитви. Цей дім був капітально відремонтований силами християн. Церква Пирятина щиро дякує Богу за всіх, хто упродовж цих років допомагав і допомагає громаді, зокрема українській діаспорі християн в США та Канаді.

Не вистачить часу, щоб згадати всі милості, явлені Богом упродовж 25 років. Володимир Бобик, пресвітер церкви в Пирятині, зазначив, що сьогодні церква нараховує 72 члени, багато дітей і молоді. Чимало старших членів церкви вже відійшли у вічність.

«Ми ті, хто знали Бога зблизька!» – так могли сказати ті, хто допомагали у становленні церкви в місті Пирятині, зокрема батько пастора Володимира, Михайло Бобик, який вже у вічності. У 1994-1995 рр. саме Пирятин став доброю євангельською практикою львів’янину Володимиру Якимову, який сьогодні несе служіння обласного пресвітера Церкви ХВЄ Львівщини.

Галина Батюк від початку трудилася місіонеркою на Полтавщині (й до цього часу служить у Гребінці). Вона також дякувала Богу за церкву в Пирятині і виконала сольну пісню: «Скоро я увійду у вічний дім, де мене чекає Ісус…».

Члени церкви Пирятина (присутні на святі) вийшли наперед, на сцену, і виконали пісню про те, що Ісус Христос зробив нас усіх рідними.

Валерій Загарюк із Кам’янки із сльозами на очах дякував за цю церкву. Усі гості із Чернівців вийшли на сцену БК і спільно співали пісню про те, що тільки з Богом зникнуть всі болі і забринить пісня, буде віра і надія у щасливе майбуття. Його брат Леонід так само часто приїжджав в Пирятин і проповідував Євангеліє.

Володя Бобик згадав про Павла Ковалишина, як вони спільно (довший час) їздили щонеділі в Пирятин із Миргорода і проводили тут служіння. На сьогодні Павло Ковалишин – пастор церкви в Миргороді.

Олексій Рябоконь, мер міста Пирятина, ділився словом, дякуючи за цю церкву. «Чверть століття – це чималий термін. Ми спільно будемо проповідувати духовні цінності і будемо змінювати наше місто на краще» – зазначив він.

Працівниця відділу культури місцевої ДА Лідія Прокопенко обіцяла на ділі підтримувати церкву в її починаннях. Колишній мер Дмитро Шаповал зазначив, що він також причетний до заснування цієї церкви, і для нього це честь. «Бажаю, щоб Божа благодать принесла у наші оселі мир, добробут, злагоду, щастя» – сказав пан Дмитро.

Священик Іван (православної церкви Пирятина) у своєму виступі зазначив, що їхній церкві 17 років, вони молодші, але спільно виконують одну місію, стверджуючи одну спільну віру в Ісуса Христа. Він побажав мати надалі братерську любов між членами громад.

Ще інший священик Іван  (село Велика Круча біля Пирятина) вже чотири роки має дружні стосунки з членами церкви ХВЄ Пирятина. Він привітав аудиторію піснею: «Господи, дай нам уміння чути твій голос з небес… Боже, дай нам любові, щоб не пропасти в журбі».

Святкове зібрання відвідали гості, три місіонери з Індії та міста Дубаї (ОАЕ). Вони дякували пастору за запрошення.

Ростислав Шкіндер (служитель церкви «Ковчег» з Києва, директор місіонерської школи «Ковчег спасіння») спеціально приїхав на цей ювілей і поділився словом настанови про те, що Бог не дивиться на обличчя, Він дивиться на серце людини і бажає, щоб всі люди спаслися і досягли пізнання Божої істини. Це слово пастора було заключним акордом в гармонії свята.

«Нехай милосердний Бог надалі благословить Пирятин, цей край, церкву, і праця на ниві Божій тут розширюється, намножується…» – саме так молився служитель церкви зі Львова Володимир Цитнарук у спільній молитві зі служителями церкви ХВЄ Полтавщини.

Неординарна подія і неординарні люди були і є в церкві (як Пирятина, так і інших церков Полтавщини). Кожен із гостей так само міг би довго розповідати про милості Божі, але час збігає швидше, ніж хочеться. Три години святкового зібрання збігли до кінця, і заключною частиною був святковий фуршет у вестибюлі БК для всіх присутніх на святі, який приготували члени місцевої церкви. Також усі гості свята їли справжній узбецький плов в казані, який приготував гість, місіонер з Черкащини, міста Жашкова, Нематжон Багіров…

Свято швидко закінчується, а попереду будні, нелегка праця… І ця праця не рутинна, а честь для християн Полтавщини, які колись були в стані загиблих грішників, а сьогодні нас Бог називає Своїми дітьми, царственим священством, щоб звіщати чесноти Божі, проповідувати святе Євангеліє всім людям, яких нам посилає Господь!

Геннадій Андросов

редактор газети «Жива надія», м. Миргород

Попередня «Міністр МВС Арсен Аваков почув аргументи Ради Церков, розмова вийшла доволі конструктивна» - Анатолій Козачок
Наступна «Майте завжди мир і будьте єдині» - Михайло Паночко привітав поляків із 90-річчям п'ятидeсятницького руху

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Відділ праці з глухими розвиває своє служіння

29-30 жовтня, в Києві, у приміщенні Київського біблійного інституту, відбулося засідання комітету відділу служіння глухим при ВСЦХВЄУ.

Новини братерства

У селі Бортків на Львівщині відсвяткували  90-річчя церкви (ФОТО)

Осінь – час збирання врожаю та підведення підсумків. 2 вересня

Новини братерства

Час відкриттів та зцілення душі і тіла – нотатки із Всеукраїнської сестринської конференції

    Рiчна конференція жіночого служiння УЦХВЄ відбулася з 13 по 16 червня 2017 р. на території християнської бази відпочинку «Азовський маяк», що неподалік Мелітополя. Під час богослужінь, семінарів та навчальних секцій сестри…