Грудень 16, 2018 1 608 Переглядів

Тетяна Сердюк: «В Уганді ми залишили дві євангелізаційні команди, Біблії для церков та часточку наших сердець»

Уганда… Її називають зеленою перлиною Африки. Ніколи навіть не мріяла поїхати туди, але у Господа на це був Свій досконалий план.

Оскільки я координатор Відділу євангелізації дітей та підлітків УЦХВЄ, завжди знаходжусь у русі, часто буваю і на заході, і на сході України. А влітку чоловік моєї подруги (проповідник з Індії Метью Каллукадавіл-Абрахам) запросив нашу команду євангелістів поїхати з ним в Уганду. Його, у свою чергу, покликав один місцевий пастор, який  дуже стурбований становищем дітей у країні.

Стали готуватися… Збирали інформацію про Уганду, потреби місцевого населення, також фінанси, адже переліт коштує недешево. 60% населення Уганди – діти та підлітки до 15 років. На кожну жінку там припадає шестеро дітей. На жаль 90% дітей голодують, хворіють, тяжко працюють. Вже  з 13 років дівчатка починають народжувати. Багато дітей помирають від СНІДу і малярії.

Африканські парадокси: церкви без Біблії

І от 29 жовтня 2018 року команда з трьох чоловік ступила на африканську землю в міжнародному аеропорту Ентеббе. Тоді й розпочалася наша місіонерська поїздка, яка тривала протягом трьох тижнів.

За статистикою 42% населення Уганди складають протестанти. І, готуючись до поїздки, я питала себе і Бога: чому ж тоді я їду туди, чим я можу послужити Уганді, якщо навіть в Україні менший відсоток протестантів? Виявляється, що приказка «не все те золото, що блищить» дуже актуальна у даному випадку. Більшість церков в поселеннях угандійців – це невеличкий намет, куди люди збираються потанцювати. І першими на звук музики прибігають діти, за ними й батьки. Танцювати африканці можуть годинами. Складається враження, що у своїх ритуальних танцях якомусь богові, вони лише змінили ім’я на Єсу (Ісус).

Більшість людей не мають Біблії вдома, хоча вона продається на вулицях і в супермаркетах. В кого є Біблія – той і пастир, і апостол. Вчення в церквах теж відсутнє, люди навіть не знають толком, хто такий Ісус і що Він зробив для людства. Угандійці не вивчають Слово Боже і, як наслідок, не живуть по Слову. Аморальність, перелюб, блуд, нечистота, окультизм – це далеко не весь перелік того, чим вони займаються.

На 100 дітей один учитель

А тепер про дітей… якщо дорослі не чують і не вивчають Слово Боже, то діти тим більше. Вдома вони тяжко працюють, носячи воду від свердловини, турбуючись про молодших братиків і сестричок, працюючи на городах і в садках. Більшість шкіл – приватні, тобто платні, а більшість батьків не мають змоги платити за навчання. У державних школах рівень навчання дуже низький – на 100 дітей лише один учитель.

У кожному містечку багато мечетей, молитва транслюється через гучномовець. Мусульмани не втрачають часу, навертають людей у свою віру.  Але є і в протестантських церквах люди, народжені згори, яким не байдужа доля угандійців, особливо дітей. Величезну працю розпочав Господь в Уганді через цю невеличку групку людей і приїзд нашої команди.

Робота і витрати

За час перебування ми провели чотири дитячих табори у різних місцях зі сходу на захід Уганди. Також по чотири тренінги для пастирів і дитячих служителів (якщо так можна їх назвати, бо жоден з них не має ні Біблії, ні програми, і сам нічого не знає про служіння). Завдяки цьому близько 1000 дітей та біля 300 їхніх батьків почули Євангелію Ісуса Христа! Ми дякуємо Богові і всю Славу віддаємо лише Йому одному!

А тепер про фінанси: уся місіонерська поїздка обійшлася нам понад  $ 4 тис. Більша  частина з цих коштів пішла на переліт і візи. Також ми оплати проживання і харчування нашої інтернаціональної команди з восьми чоловік.  Близько $500 обійшлося харчування дітей у таборах. Також значна сума пішла на пальне та ремонт автобуса (його довелося ремонтувати тричі). А ще буди непередбачувані витрати: пожертви хворим, бідним, закупівля Біблій (офіційні мови в Уганді англійська і суахілі). Більша частина зі згаданих коштів – це пожертви від дитячих євангелістів з України.

 Що ми залишили в Уганді

Результатом нашої місіонерської поїздки стало дві євангелізаційні команди по троє братів, одна з них забезпечена інвентарем. Біблії тепер є у кожній церкві, де ми служили. А ще там, на африканській землі, залишилась часточка наших сердець.

В Україну ми привезли величезний привіт від євангелістів Уганди, їхні подяки й благословіння! Є розуміння, що таке служіння не може отримати розвиток завдяки лише одній поїздці, і якщо Господь дозволить, то наступного року ми плануємо знову поїхати в Уганду.

«І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію, душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство» (Дії 14:21-22).

Потрібно підкріпити навчених, підняти нових дитячих служителів. Вони потребують знань,  як служити дітям і батькам, як проповідувати Євангелію, що треба годувати голодних так, як це робив Ісус. Отже, ми маємо велику потребу в більшій команді дитячих служителів (посвячених, жертовних, з простим рівнем англійської мови), маємо потребу в фінансах на переліт в обидва боки та годування дітей.

Величезна подяка усім тим, хто був дотичний до цієї місіонерської поїздки в Уганду (молитовно, морально, духовно, матеріально, фінансово). Нехай Господь благословить кожного і воздасть у стократ!

Якщо Дух Святий через це свідоцтво покличе вас послужити дітям Африки у будь-який спосіб, пишіть чи дзвоніть, я з радістю відповім на питання і пропозиції про співпрацю.

З любов’ю і молитвами про вас усіх і про дітей Уганди, сестра Тетяна Сердюк, координатор Відділу євангелізації дітей та підлітків УЦХВЄ

tanya_serduk_777@ukr.net

0673699811,
0937799486

Попередня У Василькові євангельські церкви об’єдналися у молитві
Наступна У Києві відбувся перший обласний «Форум сім'ї»

Вам також може сподобатися

Новини

Понад 15 000 людей пройшли вулицями Києва урочистою Ходою на захист сімейних цінностей

Четверта Всеукраїнська хода на захист дітей та сімей, що проходить

Новини

Своя сім’я, своя церква, своя віра…

Чи багато сорочок продають на базарі? Багато. Якщо якась з них впаде в багно, чи дуже ми будемо переживати? Напевно, що ні. Але…

Відділ благовістя

Олександр Попчук: «За три роки кількість церков в Ефіопії, з якими ми служимо, зросла вдвічі»

У вересні директор Департаменту благовістя УЦХВЄ Олександр Попчук разом із