Липень 20, 2020 0 456 Переглядів

До викликів готові – нотатки з розширеного засідання Комітету УЦХВЄ

Карантин вніс свої корективи в діяльність УЦХВЄ, однак не зупинив її. І хоча деякі плани довелося перенести, Церква живе, планує і працює, використовуючи всі доступні на сьогодні методи і формати.

З 14 по 16 липня в мальовничому гірському містечку Яремчі, де повітря цілюще, а отже, безпечне, тривало розширене засідання Комітету нашого братерства. У ньому взяли участь усі старші служителі, обласні єпископи, керівники всіх департаментів тощо.

На першому робочому засіданні старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко нагадав про непередбачуваність нашого життя, коли реальністю може стати щось, про що навіть не думаєш.

«Як віруючі люди, ми маємо думати глибше, серйозніше, так, як думав Авраам, чекаючи «міста, що має підвалини, що Бог – його Будівничий та Творець»… Так, як думав Мойсей, що бажав «краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху». Ми маємо бути людьми віри, як і ці мужі, і думати про те, що вгорі».

Після молитви Михайло Степанович вручив визнані МОН дипломи магістра богослов’я старшим служителям обласних об’єднань Львівщини і Закарпаття Володимиру Якимову та Віктору Хрипті, що є знаковою подією для братерства.

Далі були звіти, а отже, цифри, факти, підсумки і висновки. Вів звітну частину конференції єпископ Юрій Веремій. Звітували старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко, перший його заступник Анатолій Козачок, скарбник Петро Карпов, голова ревізійної комісії Віталій Зозуля і керівники всіх департаментів.

Однодушність, коринтський стиль, критерії для служіння…

Наступний день роботи комітету був насиченим і плідним. Семінар Михайла Мокієнка «Виклики П’ятидесятниці для Церкви ХХІ століття» змусив серйозно замислитися над особливостями часу, в який живемо, і дієвим способом присутності Церкви в суспільстві. Ось кілька особливо значущих тез викладу.

П’ятидесятниця – це не просто свято, це духовний процес, що постійно триває. Факт, що в день П’ятидесятниці «всі однодушно були на невпинній молитві», кидає виклик однодушності сучасній Церкві. «Однодушно» означає «дивитися в одному напрямку, мати одні цілі і відчуття». Але як це узгодити із текстом з 1 Кор. 11:19 про те, що «мусять між вами й поділи бути, щоб відкрилися між вами досвідчені»?

Слово «поділи» вказує на тактичне розмаїття в досягненні однакових цілей. Це як їхати в один пункт призначення різними дорогами.

На жаль, у ХХІ ст. про однодушність забули, панує коринтський стиль, коли віруючі заявляють: «Я Павлів, я Аполлосів, я – Кифин, а я – Христів». Це наслідок давньої тактики диявола «розділяй і владарюй».

Тому варто згадати про фактори консолідації: вчення про Трійцю як доктринальну основу; місійну діяльність як основу місійного братання великих деномінацій; спільні світоглядні та соціальні виклики.

Наступний виклик П’ятидесятниці – виклик егалітаризму, тобто рівності. П’ятидесятниця діє незалежно від етнічних, соціальних чи статевих відмінностей. Критерій для служіння Богові – не стать, а покликання. Дух Святий доступний всім віруючим людям.

Виклик публічності націлює нас не на досвід переживань, а на зовнішні прояви нашої віри, публічну презентацію новозавітної Церкви суспільству. І, згідно з Писанням (Дії 1:8), кількість хрещених Святим Духом людей автоматично дорівнює кількості місіонерів.

Виклик актуальності нагадує про три реакції натовпу: здивування (Дії 2:7), нерозуміння (Дії 2:12), глузування (Дії 2:13). І спонукує задатися питанням: чи зрозуміле звернення Церкви ХХІ ст. сучасному поколінню?

Хтось сказав: «Іноді ми настільки віримо в непорушність істини, що не зауважуємо мінливості життя». Тому духовний досвід аж ніяк не відміняє потребу у навчанні.

П’ятидесятниця не розділяє, не спричинює сварки, а будує. І сповнений Духом Божим проповідник стає потужним інструментом для поширення Царства.

Право і обов’язок протидіяти беззаконню

Ще одну важливу тему порушив Михайло Паночко, озвучивши деякі приховані процеси в українському суспільстві, коли, скориставшись обмеженнями карантину, певні сили намагаються узаконити гріховні явища і процеси. На реакцію Церкви реагують відпискою про те, що, мовляв, Церква відділена від держави. Однак члени наших церков – повноправні громадяни України і просто зобов’язані впливати на процеси, які в ній відбуваються.

Анатолій Козачок наголосив: «Сьогодні відбувається насильницька лібералізація суспільства через закони, освітні процеси, книги, фільми. Триває нищення сім’ї, нівелюються біблійні цінності. Пандемія сильно вплинула на церковні фінанси, освіту, церковне життя, перевівши його в формат онлайну, і продемонструвала, як легко можна маніпулювати людьми через навіювання страху і вини».

Ще один важливий для нас висновок: чим більше служителів будуть служити людям, тим більше людей будуть горнутися до церкви.

Юрист Олександр Йовжій запропонував при кожному департаменті утворити громадську організацію, керівник якої входив би до консультативних та дорадчих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування для популяризації та відстоювання біблійних цінностей і протидії нав’язуванню беззаконня.

Про фейки та гігієну

Питання про кризову комунікацію та інформаційну гігієну в наш непростий час, коли достатньо володіти певними навиками, щоб через викиди інформації впливати на ситуацію в суспільстві, порушив директор департаменту зовнішніх та міжнародних зв’язків Юрій Кулакевич. Він показав приклади того, як необдумана поведінка віруючих людей в соціальних мережах викривлює і спотворює сприйняття Церкви загалом. І дав конкретні поради, як реагувати на відверто фейкові, а іншими словами – брехливі повідомлення.

Зокрема, варто уникати фрази «без коментарів», говорити правду, говорити швидко, відверто і мудро. Не поширювати інформацію сумнівної якості, що зачіпає емоції, уникати дешевої популярності, обов’язково вказувати друзям, якщо вони поширили неправдиву інформацію.

Опіка душ, десятина та інші питання порядку денного Церкви

Питання опіки людських душ було на часі завжди, а пандемія лише посилила його актуальність. Тому розробка посібника з душеопікунства, над яким працювали представники всіх департаментів УЦХВЄ, стала важливою відповіддю на серйозні виклики щоденного життя церков. Старші служителі до кінця серпня мають опрацювати проєкт посібника, і орієнтовно у вересні він має бути надрукований.

Ще одне давнє, проте й досі актуальне питання – питання десятини. І дотепер в різних церквах до нього різне ставлення. Віктор Вознюк, Ростислав Мурах, Микола Синюк, Роман Зінчук, Олександр Коток і Михайло Паночко запропонували на розгляд служителів концепцію десятини, з якою мають бути ознайомлені всі церкви братства.

Насамкінець обговорення Михайло Степанович зауважив, що «десятина – це питання віри, а віра починається з послуху Богові і Його Слову».

На заключному робочому засіданні були представлені молитовний проєкт УЦХВЄ (М. Паночко, А. Козачок) та охоронна система для церков (В. Вознюк).

Зокрема, вирішено з 26 липня до 2 серпня провести Молитовний тиждень за Україну.

Завершив розширене засідання комітету словом та молитвою благословення старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко, наголосивши, що Церква зобов’язана зайняти в суспільстві активну позицію світла і солі.

Людмила Бендус.

Попередня «Якщо у тебе вдячне серце, ти знайдеш у всьому позитив», -  про  MalynFestLive на Тернопільщині
Наступна ВРЦІРО вкотре ініціюватиме зустріч з Головою ВРУ, щоб обговорити законодавчі новели депутатів

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Київський Біблійний Інститут зібрав своїх випускників на конференцію

КИЇВ – 6-7 травня в Києві відбулася 5 конференція випускників Київського Біблійного Інституту, одного з ключових навчальних закладів Церкви християн віри євангельської України. Оргкомітет Конференції заявив метою”.

Новини братерства

У грудні відбулися звітні зустрічі працівників відділів ЦХВЄУ

   Протягом останнього місяця 2013 року обласні керівники відділів братерства збиралися разом для того, щоб підвести підсумки спільної роботи та затвердити плани на 2014-й.

Новини братерства

ЗВЕРНЕННЯ глав Євангельських Церков України до українського народу щодо діяльності громадянина Нігерії Сандея Аделаджі

У грудні 2008 року, в зв’язку з багатьма негативними наслідками та публічним резонансом діяльності Сандея Аделаджі, ми зробили заяву та…