Церква християн віри євангельської України, Союз ХВЄ, Союз ХВЕ

Свекруха і невістка: мажор чи мінор?

Стосунки свекрухи і невістки давно стали класикою «жанру людських взаємин». Згадаймо хоча б Кайдашиху. До речі, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, саме свекрухи найчастіше стають джерелом і рушієм конфліктних ситуацій.
Але згадаймо і біблійну Ноомі, яка ось уже понад три тисячі років залишається взірцем для свекрух всіх часів і народів.
Щось у її поведінці так вразило і переконало моавітянку Рут, що та покинула вірування свого народу, можливо, покинула, батьків, родину і заявила, що Бог Ноомі буде її Богом.

Якого Бога показують своїм невісткам сучасні свекрухи? Що найчастіше стає причиною виникнення конфліктів між ними? Як змиритися з вибором сина? Як полюбити нову маму?
Відповіді на ці та інші питання щодо стосунків у сім'ї шукали учасниці конференції на тему: «Свекруха і невістка: мажор чи мінор», що пройшла в неділю, 23 жовтня, в Івано-Франківській церкві християн віри євангельської.
Розпочинаючи зібрання, пастор Валентин Черняк підкреслив, що проблема полягає не у виникненні конфліктів – бо кому з людей вдається взагалі їх уникати? Проблема, власне, у небажанні будувати взаємини, у невмінні виходити з конфліктів. А освітити не завжди простий шлях взаємовідносин може лише світильник Божого Слова.
Сестри ділилися власним досвідом налагодження стосунків, давали рекомендації щодо поведінки в тій чи іншій ситуації, раділи Господом – не одній із них у скрутний час Він нагадував про Свою вірність і милість.
А щоб ці поради у круговерті буднів не забулися, жіночий відділ місцевої церкви підготував для учасниць конференції своєрідні поради-рекомендації усім нинішнім і потенційним свекрухам і невісткам.
Зокрема, свекрухам радять усвідомити, що син вступив у нову фазу життя, яку Біблія описує наступними словами: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом» (Еф. 5:31). Тому потрібно  «відпустити» сина, допомогти стати справжнім головою своєї сім'ї, а не перешкоджати нав’язливою опікою і ревнощами. Треба також прийняти невістку як свою дитину, старатися не змінити, а полюбити її; стримуватися від критики й осуду навіть у думках; бути правдомовною в любові (Еф. 4:15) і, якщо потрібно настановити, робити це наодинці, без зайвих вух.
Серед рекомендацій також прохання поводитися з невісткою так, як би ви хотіли, щоби з вами поводилася ваша свекруха; молитися так, як молилися б за власну дитину; не боятися визнавати свої власні помилки і просити пробачення; перш ніж зреагувати на ту чи іншу ситуацію, подумати, як би ви повелися, якби на місці невістки була ваша донька.
Ну а найважливіша порада –  просити Бога допомогти стати взірцевою свекрухою, не номінальною, а справжньою мамою для дружини свого сина.
Безперечно, у налагодженні добрих взаємин потрібна співпраця. Тому кожній невістці треба пам'ятати, що своїм ставленням до свекрухи вона сіє своє майбутнє, свою старість. Щоб жнива були благословенними, варто не лише на словах, але й на ділі показувати, що сприймаєш свекруху як маму, а не як обов'язковий додаток до нового статусу  –  статусу «дружини». Треба бути вдячною за кожен вияв турботи з боку нової мами. Позбутися думки, що батьки зобов’язані допомагати вашій сім'ї матеріально. Молитися за свекруху, як за рідну матір – адже саме ця жінка народила і виховала для тебе чоловіка.
А ще – стати для своїх дітей прикладом у ставленні до старших; власною поведінкою навчити їх шанувати, поважати і цінувати старість. І насамкінець молитися, щоб Бог допоміг стати взірцевою невісткою, благословенням для нових батьків і мудрою дружиною та матір'ю.
Закінчилося зібрання молитвою, але, попри пізній час, сестри розійшлися не одразу, використовуючи можливість поспілкуватися. Бо саме під час таких спілкувань зароджується і міцніє відчуття єдиної християнської родини.
Людмила Бендус.
м. Івано-Франківськ.

• Збільшити Збільшити
• Збільшити Збільшити
• Збільшити Збільшити
• Збільшити Збільшити
•