Липень 3, 2012 0 694 Переглядів

Всеукраїнська жіноча конференція пройшла під гаслом “Не бійся”

З 28 по 30 червня на березі Азовського моря проходила Всеукраїнська жіноча конференція братства ХВЄ України. В роботі конференції взяли участь близько 300 сестер з усіх регіонів України. Сестри мали можливість спілкуватися, спільно молитися, навчатися і відпочивати.

Детальніше:

У житті немало причин для страху. Хтось боїться висоти, а хтось – темряви, хтось – втратити роботу, а хтось – зубожіти, хтось боїться вмерти, а хтось – жити. І все тільки тому, що ці люди не знають простої істини: якщо будеш боятися Бога, то ніколи нікого й нічого іншого боятися не доведеться, тому що Бог пообіцяв: «… Я вибрав тебе й не відкину тебе – не бійся, з тобою-бо Я» (Іс. 41:9-10).

Ця Божа обітниця стала гаслом Всеукраїнської жіночої конференції братства ХВЄ України. Близько 300 сестер з усіх куточків і околиць нашої Батьківщини в Християнському оздоровчому центрі «Азовський маяк» на самому березі Азовського моря на практиці побачили, як це прекрасно – зодягнутися в любов, «що вона – союз досконалості» (Кол. 3:14).
І справді, протягом всіх днів роботи конференції Божа любов просто огортала наші серця. І багато сестричок, говорячи про свої враження від конференції, додавали: «Я була, немов в раю».
Жіночий комітет на чолі з відповідальною за жіноче служіння в Україні Вірою Деркач організував роботу конференції так, щоб делегати мали поживу для духа і душі і відпочинок для тіла.
28 червня, у день урочистого відкриття конференції Віра Іванівна закликала нагадати собі, що всім нам є за що дякувати Богові. «Хочеться просто впасти перед Його престолом зі словами вдячності. Я ніколи не пожалкувала, віддаючи Йому свої болі і хвилювання. Я ніколи не помилилася, довіряючи Йому. Він вірний Своєму Слову!».
Вітаючи присутніх з відкриттям конференції, старший пресвітер Запорізького обласного об’єднання церков ХВЄ єпископ Василь Гедаревич наголосив, що всі ми – вибрані, нас вибрав Сам Бог – вибрав не просто так, Він очікує на людей, здатних наповнитися силою Духа Святого, щоб відповісти на виклики часу.
«Сестри дорогі, повірте, що ви – благословенні, у вас живе Ісус Христос, і через вас Він хоче так багато зробити. Дозвольте Йому це. Ми маємо так багато в Христі Ісусі – усе, потрібне для благочестя і святого життя. Треба тільки приготувати своє серце, щоб приносити плід – хто в 30, хто – у 60, а хто – і в стократ». Не зупиняйтеся, пливіть, вже скоро Божий берег».
Щоранку о восьмій годині сестри збиралися на молитовні зібрання. Відповідальні за молитовний напрямок служіння Олена Васильченко з Одеси і Лідія Іванченко з Миколаївської області приготували спеціальну скриньку, куди можна було покласти записку зі своїм проханням. І щоранку до Божого престолу линули молитви за спасіння рідних і близьких, за благословення родин, чоловіків і дітей, за визволення залежних, за зцілення хворих, за щасливе майбутнє України.
Відповідальна за жіноче служіння в Україні Віра Деркач звернулася до делегатів конференції зі словом, яке так і назвала: «Не бійся!..» Виявляється, у Писанні дуже багато обітниць Спасителя про те, що Він подбає про нас у наших переживаннях і випробуваннях, що нема жодних підстав боятися тому, хто твердо стоїть на скелі Божого Слова, хто прийняв рішення довіряти Господу що б там не було.
«Бог тримає всіх нас Своєю правицею. Якось я задумалася: чому саме правицею? Одна з відповідей на це запитання: правиця – це робоча рука. Вона завжди в дії. Коли ви тримаєте дитину за праву руку, вона ніколи не впаде, тому що це забезпечує опору для всього тіла. Бог тримає нас, тому ми не маємо права боятися. Ісус сидить праворуч Отця теж невипадково. Його «не бійся», звернене до всіх нас, має міцну підвалину. І яке це щастя – бути в руці Божій».
Гаряча молитва за зцілення сердечних ран стала цілющим бальзамом для всіх, хто потребував такої молитви. Бог відкривав сфери життя, які потребують виправлення, пророчим словом підбадьорював змучених і давав силу не просто боротися, а з Іменем Його на устах перемагати.
Представниці усіх регіонів України служили на конференції піснями, віршами, свідченнями. І відповідальна за жіноче служіння в Запорізькій області Валентина Кашковська слушно зауважила: «Я бачу, що Жених водить Свою Наречену по всій Україні. І вся Україна славить Його».
Семінар викладача Київського біблійного інституту Оксани Маліщук на тему «Відкинення: шляхи перемоги» для більшості присутніх став справжнім відкриттям. Виявляється, про наявність цього стану свідчать не тільки замкненість, пасивність, мовчазність, він може маскуватися під надмірну активність у житті і навіть у служінні тощо. А щоб вийти з відкинення, треба передусім визнати його наявність, простити усім, хто нас відкинув, відкрити перед Богом свої переживання і прийняти Його любов.
Практичним виявом Божої любові стали приємна несподіванка: після семінару всі отримали подаруночки – серветниці, на яких написане одне з Божих імен і відповідний вірш із Писання.
Відеоролик про соціальну роботу в церкві ХВЄ м. Коломиї на Івано-Франківщині змусив всіх задуматися над тим, у який час ми живемо і на які виклики нам ще доведеться відповідати. Ганна Попідоха, активна працівниця жіночого служіння в цій церкві, розпочала дуже нелегку працю серед тих, кого планують позбавити батьківських прав. У неблагополучних сім’ях часто народжується багато дітей, і коли батьків позбавляють батьківських прав, вони, фактично, стають «державними» дітьми, і доля їх часто дуже і дуже печальна. Вихованці інтернатів порівняно з такими дітьми просто «щасливці». Єдиний спосіб подбати про їхнє майбутнє – проводити роботу з батьками протягом тих трьох місяців, коли розглядається питання про них і коли ще є можливість повернути дитину в сім’ю.
Перші плоди сестра Ганнуся вже має – церква поповнилася новими спасенними людьми, які вже знають, що діти – це дар від Бога і Його благословення. Але ця праця дуже і дуже нелегка й відповідальна і потребує посиленої молитовної підтримки.
Увечері того ж дня відповідальні за молитовний (Олена Васильченко і Лідія Іванченко), освітній (Віта Лисюк), соціальний (Ольга Трюхан і Ганна Собко) та інформаційний (Людмила Бендус) напрямки жіночого служіння в Україні провели для делегатів семінари за своїми темами.
У неділю Бог приготував для конференції особливий подарунок. Ми взяли участь у Вечері Господній, служінні спомину смерті нашого Господа, яке стало можливим завдяки благословенюю старшого єпископа ЦХВЄУ Михайла Паночка. Звершила це служіння команда присутніх на конференції братів на чолі з заступником старшого пресвітера обласного об’єднання церков ХВЄ Дніпропетровської області, пастором Криворізької церкви «Вефіль» Віктором Степанченком.
У проповіді брат Віктор наголосив, що хрест Ісуса Христа – це початок, центр і заключний акорд нашого життя. «Кожен день ми звертаємо свій погляд на Голгофу, споглядаючи на хрест, тому що Ісус – наш Первосвященик, Який прощає і очищає від неправди всілякої. І нині ми маємо унікальну можливість стати причасниками Його Тіла і Крові».
На хресті Він промовив: «Звершилося!» (Ів. 19:30). Що означає це запевнення Ісуса для нас? По-перше, те, що всі символи і прообрази Старого Заповіту буквально виконалися в Ісусі. Він – жертва і Він – жертовник. Його послух Отцю був досконалий, і Божа справедливість була задоволена сповна. На Голгофі була утверджена перемога над сатаною і всіма силами темряви. Виконались пророчі слова з псалмів Давида. І коли Церква Божа звершає хлібопереломлення, диявол тремтить, тому що це нагадує йому про його поразку. Це служіння знову й підтверджує непохитність Нового Заповіту. Цей вигук Христа досягнув сьогодні і нас, ставши реальністю нашого життя. Слава Йому за це!».
Свідчення гості зі США Наташі Черниш заохотило присутніх переглянути свої стосунки з Богом, своє щоденне ходження перед Ним і шукати Його волі для себе – доброї, приємної і досконалої.
«Якщо ви живете для свого задоволення, ви ніколи не пізнаєте, що таке воля Божа, – наголосила сестра Наташа. – Досягати її треба крок за кроком. Щоб сьогодні стояти на цьому місці, мені довелося пройти добру школу підготовки. Коли я була ще дитиною, моя бабуся часто брала мене з собою прибирати в домі молитви. І мені доводилося мити, чистити, замітати. Якось я не витримала: «Бабусю, у вас семеро внуків, чому лише я це роблю?». Сьогодні моя бабуся вже на небесах, і я так вдячна їй за те, що вона мене брала. Я не лише проходила школу смирення і послуху, після прибирання бабуся дозволяла мені пограти на піаніно в домі молитви, брати до рук мікрофон і уявляти, що я виголошую промову. Це була підготовка до мого теперішнього служіння».
Звернення до сестер диякона церкви з м. Слов’янська Донецької области брата Андрія стало словами потіхи і запевненням: браття розуміють, що помічниць Бог дав їм не просто так – вони покликані служити у дуже відповідальних сферах життя, насамперед у сім’ї, а потім і в церкві – для інших сестер, а також у суспільстві – для всіх нуждених, потребуючих і слабких.
Заключним штрихом конференції стало побажання Віри Деркач нести силу Духа Святого, отриману на конференції, у свої сім’ї і родини. «Ми отримали за ці кілька днів величезні благословення, величезну дорогоцінність. А ви знаєте, як треба обходитися з дорогоцінними речами».
І звичайно ж, знову звучали молитви: за комітет жіночого відділу, який приклав багато зусиль для організації цієї конференції, за сестричок, які відповідають за жіноче служіння в областях, за сестер, які відзначали протягом цих днів свої іменини, за всіх делегатів і за все жіноцтво України. А пісня «Он нас сделал родными», яку на закінчення заспівали всі присутні, на якусь мить дозволила заглянути в те прекрасне майбутнє, коли мільйони спасенних зіллються в одному хорі, славлячи незбагненну велич і любов нашого Спасителя.
Бажання наших сердець – бути вірними Богові в усьому і витримати до кінця. І саме такі конференції стають потужним зарядом нового натхнення, поштовхом до пошуків свого місця в Церкві Христовій і свого покликання від Бога. І ми абсолютно впевнені, що наші конференції – не випадковість. Сам Всемогутній Бог, наш Отець, Спаситель і найкращий Друг очікує на такі зустрічі, аби нагадати, що Він вибрав нас, щоб повік-віку бути поруч.
Людмила Бендус.
Фото Людмили Степанченко.


Попередня На Житомирщині відбудеться XV фестиваль молоді ЦХВЄУ
Наступна 49 людей прийняли святе водне хрещення в Івано-Франківську

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Плід, що виростав 20 років – привітати з ювілеєм церкву ХВЄ у Тарасівці прийшла влада і сільська інтелігенція

   Недільний день 18 жовтня 2015 р. видався погожим, як для середини осені. Біля молитовного дому церкви «Надія», ще з ранку було людно… 

Новини братерства

Михаил Паночко поздравил пятидесятников Литвы с 100-летним юбилеем

 «От имени Церкви христиан веры евангельской Украины искренне поздравляю наших литовских братьев и сестер с 100-летием начала Пятидесятнического пробуждения в Литве.

Новини братерства

В п’ятидесятницьких церквах триває тижневий молитовний марафон

Тиждень перед Великоднем, з 13 по 18 квітня, у громадах