«Покаялася, і знаю, що Бог простив. Але совість і далі мучить?»

Відповідає  Valentyna Nevmerzhytska de Cervantes

В українській Біблії словом «сумління» перекладаються два грецькі слова: συνείδησις та καρδία. Перше означає «сумління, свідомість, совість, усвідомленість, душевне розрізнення доброго від злого», а друге – «серце», що є скарбницею та центром усіх людських цінностей, пріоритетів, бажань.

Цінності сумління формуються під впливом виховання та досвіду, котрі людина отримує. Без Слово Божого і без Христа людське сумління забруднене «мертвими вчинками» (Євреїв 9:13-14) і є «сумлінням лукавим» (Євреїв 10:21-22).

Коли ми примиряємося з Отцем у Христі Ісусі і сповідуємо йому наші гріхі, «кров Христа… очищає наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!». Це те, що ви, дорога сестро зробили, «покаялися і знаєте, що Бог простив». Наступне, що треба робити – це почати перевиховувати вашу «слабку совість» (1 Кор. 8:12), «упокорюючи Богу своє серце».

В чому полягає цей процес перевиховання совісті/серця?

1) Прийміть, що мірилом миру з Богом є не ваша совість, бо вона не досконала, а сам Бог: «…Бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!» (1 Івана 3:19-20).

2) Вивчайте постійно Слово Боже, бо тільки так ви зможете «перемінитися відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість». Таким чином ваша совість почне погоджуватися з Богом.

3) Кожного разу, коли ваша совість вас осуджує за гріх, в якому ви покаялися «з щирим серцем», «у повноті віри» починайте дякувати Богові за прощення цього гріха і за обновлення вашого серця. Вслух вимовляйте: «Дякую, Господь, що ти простив мені те, що я вкрала/збрехала і тд». «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:9).

4) Сказав до вас Ісус:”І Я тебе не суджу: іди і більше не гріши!” Ів. 8: 11.

Хай благословить вас Господь на дорозі свободи від гріха!

Текст: facebook