«Острів любові та камінь добра»: як подружжя Ковальчуків годує українських військових понад три роки

Від першого дня повномасштабної війни подружжя Людмила та Микола Ковальчуки з церкви «Спасіння» в місті Олевську на Житомирщині взяли на себе місію підтримки українських військових. Щодня їхня польова кухня годувала понад 360 захисників, а на передову відправляли не лише гарячі страви та хлібобулочні вироби, а й смаколики, медичні препарати, одяг та засоби гігієни — відповідно до запитів військових.
Перші чотири місяці повномасштабного вторгнення подружжя фактично жило на території церкви, працюючи 24 години на добу. З того часу вони щоранку готують їжу та забезпечують хлопців та дівчат необхідним. Людмила Іванівна готує страви, а Микола Васильович доставляє їх на локації. Допомогу також надають п’ять жінок з церкви, які періодично долучаються до роботи на кухні.
За цей час було перероблено тонни продуктів. Робочий день починається о 2:30 ночі, і попри втому та недосипання подружжя зберігає незмінну мотивацію: «Хоч нам тут дуже важко, але військовим на передовій ще важче», — кажуть вони.
Серця Ковальчуків гріє думка, що вони нагодували чужих синів, піклувалися про їхнє тепло та ситість після холодної ночі. Військові неодноразово висловлювали вдячність. Один із них поділився: «Олевська церква — це острів любові і камінь добра. Я воюю з 2014 року, але такої турботи, як тут, ніде не отримував».
Віряни церкви «Спасіння» разом з Людмилою та Миколою Ковальчуками допомагали бригадам, які в різний час дислокувалися у прикордонній 30-кілометровій зоні, де розташована громада. За свою безкорисливу працю подружжя отримало близько десяти листів-подяк від військових частин та міської ради. Але для них головною нагородою залишається можливість підтримати тих, хто щодня захищає Україну.



You might also like
РФ треба піддати новим санкціям за релігійні переслідування на Донбасі та Криму – звіт USCIRF
Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) встановила, що Росія
«Не можна зупинятися: поки є можливість, потрібно служити» — пастор Ігор Фень про фронт, поранення і капеланство (ЧАСТИНА 2)
У другій частині свідчення пастора Ігоря Феня з церкви «Ковчег»
Пастор Руслан Полікровський: «Ми починали з пошиття підсумків для аптечок, зараз возимо військовим, що потребують – від бронежилетів до авто»
Слово Боже вчить нас любити ближнього, як самого себе, бути