Чверть століття в силі Божій – церква «Нове Життя» у Полтаві відзначила 25-річчя

30 березня, у неділю, в церкві ХВЄ «Нове життя» у  Полтаві відбулася особлива подія — громада згадувала пройдений шлях довжиною у 25 років. На свято приїхав старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок та служителі з різних областей України. Серед них і наш кореспондент  Геннадій Андросов, репортаж якого – до вашої уваги.

Ми прибули трохи раніше, за годину до початку, коли зал ще був порожнім. Але Георгій Олексійович Нужний уже сидів на своєму стільці в коридорі – немов незмінний вартовий. Це символічно, адже брат Георгій справді перебуває в цій церкві від дня її заснування. Саме на його плечі лягла головна відповідальність за оформлення всієї документації у церкві, а робити це якісно, скажу я вам, справжній Божий дар. Брату Георгію вже 78 років. Сьогодні його донька Ольга сумлінно веде документацію та займається бухгалтерськими справами як у церкві, так і в об’єднанні УЦХВЄ Полтавщини.

У головному залі вже проходила репетиція зведеного молодіжного хору з Решетилівки та Демидівки. Цей хор протягом трьох годин служіння тішив усіх чудовим співом.

На кухні також із самого ранку кипіла робота: сестри й брати (головний кухар Микола Горошко) готували обід для всіх гостей.

На початку урочистого богослужіння старший пресвітер Полтавського обласного об’єднання  Михайло Роман наголосив, що цього дня ми згадуватимемо людей, які долучилися до праці в церкві, але головний у всьому — Ісус Христос! «Йому належить уся слава. Він — Той, хто дає нове життя!» — підкреслив єпископ. І вже в першій молитві церква віддала хвалу й славу Богові.

Ігор Фень, пастор церкви з міста Лубни, подарував церкві в Полтаві пальму, побажавши, щоб вона росла в повний зріст, як і сама громада.

Пастор церкви «Хліб життя» з Полтави Сергій Мурза засвідчив, що колись приїхав у Полтаву з США на короткий час, але залишився тут на багато років. Пастор висловив переконання, що усе найкраще у місцевої церкви ще попереду. Він також підкреслив важливу роль жінки, супутниці й помічниці, у становленні місцевої церкви та успіху служителя.

Члени церкви дякували Богові за те, що Він привів їх до цієї громади й дав пізнати любов Христа. Саме тут вони знайшли життя. «Дорожіть церквою!» — закликав брат Юрій Стефінів, який 20 років тому покаявся в цій громаді.

Пастор Володимир Бобик, перший заступник обласного пресвітера, привітав церкву й побажав служителям уміти втішати Божий народ: «Утішайте, утішайте народ Мій, говорить ваш Бог» (Ісаї 40:1).

«Коли ми пильнуємо будні, свята самі приходять!» — сказав директор  Департаменту місіонерського служіння УЦХВЄ Микола Синюк. Він прочитав уривок із Нового Завіту про те, як Ісус прийшов на свято в Єрусалим. «Ісус прийшов до церкви в Полтаві. Ти багато років шукаєш відповіді, але Ісус тут — Господар! Він знає твоє серце й бажання. Нехай Дух Святий збурить чисту воду твого серця й дасть тобі нове життя!» — наголосив проповідник.

«Вічна слава, слава Христу!» — натхненно співали маленькі діти, спонукаючи всіх у залі підвестися до молитви подяки.

Михайло Мухар, нині пастор церкви в Супрунівці поблизу Полтави, засвідчив, що саме тут він покаявся й отримав нове життя у Христі Ісусі.

«Дотепер допоміг нам Господь!» — сольним співом палко проголошувала сестра Юлія, дружина пастора Михайла Мухаря.

Михайло Роман згадав тих, хто стояв біля витоків цієї церкви, зокрема Георгія Нужного та Степана Павлуся. Вони починали служіння ще в міській філармонії, доки Бог не дав можливості придбати приміщення для Дому молитви. Слава Богу за жертводавців, християн-українців із-за кордону, зокрема із церкви «Віфанія» в Сакраменто! Крок за кроком Господь будував Свою Церкву. Перше хрещення відбулося у 2000 році. Щороку Господь додає до церкви спасенних. У громади є свій Йордан — річка Ворскла.

Сергій Пунк із церкви «Віфанія» колись отримав відкриття щодо купівлі цього приміщення, яке вже 25 років служить потребам громади. Церква «Нове життя» була заснована місіонерами й донині залишається по праву місіонерською. За ці роки від неї відкрито п’ять нових церков.

Єпископ Михайло Роман запропонував підвестися тим, хто був у цій церкві в 2000 році. Таких виявилося не більше десяти осіб. Тобто нині церква майже повністю складається з нових членів. Попри виїзд багатьох за кордон через війну, громада зростає й наповнюється новими людьми.

Єпископ коротко представив хронологію історії церкви у фотослайдах, підготовлених Богданом Костенком. Усе зафіксувати в фото й згадати всіх неможливо. Та Бог знає ім’я кожного, хто долучився до будівництва Його Церкви. А церква «Нове життя» саме така — Божа.

Ми йдемо в наступні 25 років, як Бог дозволить нам бути тут, аж до підхоплення на хмарах. Перший пастор церкви «Нове життя» Степан Павлусь, який емігрував до США, через відеозв’язок привітав громаду з ювілеєм. Також передав вітання колишній пастор церкви Євген Сорока.

Завершальне слово виголосив старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок. Він висловив радість від присутності на цьому зібранні та від того, що Бог додає спасенних до цієї церкви. «Мене надихає, коли люди каються, отримують спасіння, нове життя», — підкреслив старший єпископ. Церква вже досягла зрілості, і щоб далі зростати й розвиватися, він дав вірянам три поради.

«Пізнавай Істину! Коли в життя приходить Істина, приходить свобода від гріха. Полюби Церкву! Та проповідуй Євангелію! …Якщо ти пізнав Істину, полюбив Церкву, то всіма доступними способами будеш доносити іншим Добру Новину», — наголосив  старший єпископ.

Фінальною частиною святкового богослужіння стала молитва покаяння: нові душі (понад десять осіб) вийшли наперед, за них молилися старші служителі, а загальну молитву звершив старший єпископ Анатолій Козачок.

Текст і фото Геннадій АНДРОСОВ.