Як служити іншим, не втрачаючи себе: на Закарпатті провели душеопікунський семінар для пресвітерів

Братерська зустріч пресвітерів Закарпатського обласного об’єднання УЦХВЄ відбулася 26 вересня 2026 року в церкві села Лази. Центральною темою заходу став семінар «Турбота про служителя: душопікунський погляд», що торкався духовного, емоційного та фізичного стану тих, хто щоденно присвячує себе служінню іншим.

Розпочалася зустріч із вітального слова пресвітера помісної церкви Степана Горкавчука, після якого зі словами підбадьорення до присутніх звернувся старший пресвітер Закарпатського обласного об’єднання Віктор Хрипта.

Про особистість служителя, його духовний і фізичний стан, внутрішню стійкість говорив директор Департаменту душеопікунства УЦХВЄ Сергій Манелюк. Викладач нагадав про необхідність відповідально піклуватися не лише про вірян та людей, яким свідчить Слово Боже, а й про себе самого та власну сім’ю.

Особливу увагу під час семінару було приділено причинам і проявам емоційного та фізичного виснаження, яке сьогодні, під час повномасштабної війни, виникає все частіше. Серед причин промовець виділив: надмірне навантаження, постійну відповідальність і співпереживання чужому болю. Ознаками виснаження можуть бути втома, дратівливість, безсоння, труднощі у стосунках, втрата інтересу до служіння та внутрішні сумніви.

Розкриваючи цю тему, учасники послідовно розглянули основні виклики служіння та способи збереження духовної стійкості. Серед зовнішніх викликів спікер виділив: надмірні очікування людей щодо служителя, що призводять до невдоволення і маніпуляцій; також потребу зберігати конфіденційність сповіді; велике навантаження служінням та проєктами, що, своєю чергою, стає причиною недостатньої уваги до власного стану та сім’ї.

Семінар допоміг учасникам відверто поглянути на труднощі свого служіння та усвідомити потребу дбати про себе, щоб зберігати здорову внутрішню рівновагу. Адже турбота про власний стан не є егоїзмом, а допомагає служителю тривалий час плідно підтримувати інших.

Серед практичних порад прозвучали такі, здавалося б, прості, але важливі речі: довіряти Божій турботі, розподіляти обов’язки, знаходити час для відпочинку та приділяти належну увагу здоров’ю і сім’ї.

Братерська зустріч у селі Лази стала часом щирого спілкування, взаємного підбадьорення та практичного навчання. Семінар нагадав присутнім важливу істину: той, хто постійно піклується про інших, також потребує турботи, підтримки та відновлення. Адже духовно здоровий і внутрішньо стійкий служитель здатний довго та плідно звершувати служіння, до якого його покликав Господь.

Анатолій ЛАКАТОШ.