Бездомні проживали у будинку на вулиці Кавказькій, 15 до липня 2020 року. Наразі вони живуть на дачі у Заборолі:
“Коли міська влада вирішила, що бездомні — це не люди, тоді нас вигнали. Мені боляче, що люди, які не розуміють, що їх завтра чекає, їх буквально викинули на вулицю. Після того, як нас викинули, до 19 осіб померли. Просто померли на вулиці, як мухи. Далі вже сили не було рахувати: той помер, той помер. Я взяв тих людей сюди. А куди ще?”, — розповів Суспільному Сано Гукасян.
У будинку — п’ять спальних місць, з них зайняті три. Не кожен бездомний, зазначив Сано, погоджується на обов’язкову умову — не вживати алкоголю.
Віталій Фурманчук розповів, що від спиртного відмовився понад десять років тому:
“Горілочка довела. Потім втратив житло і залишився на вулиці. Через хлопців я якось дізнався про “Відвагу” і прийшов сюди, познайомилися. Я попросився на проживання, бо декілька тижнів лазив по вулиці”.
Мешканець будинку Олег Білаш поділився, що стиль життя змінився:
“Жити у церкві, жити з Богом — це зовсім не те, що жити мирським життям. Набагато краще, цікавіше, нагодований, напоєний, одягнений, взутий, ну куди ще краще”.
5 вересня, у Міжнародний день благодійництва, Сано Гукасян розповів, що робить це, не зважаючи на дати:
“У мене кожен день — День благодійника. Ми одна команда, ми не чекаємо, що завтра будемо бутерброди роздавати. Ми десять років кожен день готували: перше, друге, третє, салат, компот, чай. Якщо людина — справжній християнин, то вона хоче допомогти ближньому. Одна із заповідей — полюби ближнього як самого себе”.
