Головне в служителеві – його вірність Господу! На Полтавщині рукопоклали нових служителів
24 березня 2024 року для об’єднання церков ХВЄ Полтавщини було свято: у Зінькові, в церкві «Віфанія», відбулося урочисте зібрання з нагоди рукопокладення Володимира Павловського на пасторське служіння, а Андрія Гавшіна – на дияконське.
Від початку служіння місцевий служитель Володимир коротко засвідчив про своє навернення до живого Господа. «За Богом останнє слово!» – твердив брат Володя. Ворог багато разів хотів заподіяти йому смерть, однак Господь давав перемогу. Ще тиждень тому брат був в обласній лікарні з інфарктом, а цього дня він вже свідчив про славу Божу й каже: «Я не помру і буду жити та буду ще заповзятіше служити Господу Ісусу Христу!»
Служили словом Божим пастори Сергій Андрущенко з Чорнух, Володимир Бобик з Пирятина, Геннадій Андросов з Миргорода.
Головну частину провадив старший пресвітер Полтавського обласного об’єднання УЦХВЄ Михайло Роман, наголосивши що нині в Зінькові пишеться жива історія. Він із глибокою вдячністю Богу згадав пастора Анатолія Березу, який розпочав духовну працю в Зінькові.
«Що головне в служителеві? Його вірність Господу!» Саме такою була тема проповіді-настанови Михайла Степановича – про вірність!
Кульмінацією служіння було власне саме рукопокладання!
«Я вибираю шлях смирення!» – молився Володимир Павловський.
Побажаємо новообраним пастору Володимиру Павловському, його дружині Надії, диякону Андрію Гавшіну та його дружині Каті рясного Божого благословіння в подальшому служінні церкві в Зінькові.
Геннадій АНДРОСОВ.
Вам також може сподобатися
У Рівному вчилися перекладу Євангелія для іноземних народів
На Рівненщині представники міжнародної місії «Вікліф» провели тижневий семінар для місіонерів і поділилися практиками перекладу Священного Письма для однієї із народностей Середньої Азії, якій вони служать.
Якщо помісна церква не переймається питанням благовістя, вона спочатку «хворіє», а потім поступово «помирає»
29 березня у Чернівцях відбулася регіональна конференція «До місії з
Подорож із Котельви у Лиман, де попри скруту, долаючи труднощі, живуть люди з вірою у настання миру
…На годиннику лише п’ята ранку. У церкві Християн Віри Євангельської








