Служіння церкви в умовах війни було центральною темою конференції у Рівному

6 серпня в Рівному на базі церкви «Святої Трійці» відбулася пасторська конференція на тему «Служіння Церкви в умовах війни». Майже дві сотні пасторів приїхали з різних куточків Рівненщини, щоб обговорити важливі питання діяльності церков в умовах сьогодення.

Розпочав конференцію старший пресвітер УЦХВЄ Рівненщини Олександр Коток, який спираючись на тексти Рим.12:3-6; 1Кор.12:25-27, зауважив, що в Біблії є ряд принципів, яких ми повинні дотримуватися. Без них ефективне служіння Церкви неможливе.

«Найперше, потрібно пам’ятати, що ми – Тіло Христове. Що це означає? Немає «я», є тільки «ми». Ми працюємо не на себе, ми працюємо на Христове Тіло, на Церкву. Голова Тіла – Христос. Від Нього ми отримуємо повеління, і Йому ми будемо звітувати. Від Нього будем і нагороду отримувати. Також варто розуміти, що «не у всіх членів однакова діяльність». Люди, які гублять цей принцип, починають або високо про себе думати або зневажати інших. Однак, хоч і не у всіх членів однакова діяльність, але жоден член Тіла не може бути бездіяльним. Нарешті, не забуваймо головного – здібності та покликання від Бога», – зазначив Олександр Адамович.

Співом служив гурт церкви «Святої Трійці».

Старший пресвітер Дніпропетровської області Михайло Мокієнко розпочав промову зі слів вдячності за неодноразово надану допомогу від Рівненщини жителям східних областей України.

«Зміцніть ваші серця» – такою була тема його проповіді.

«В Біблії сказано «зміцніть ваші серця, адже прихід Господа вже близько» (Як.5:7). «Чим ми можемо зміцнити своє серце і дух? Господом і могутністю Його сили», – підкреслив  єпископ.

Служителі звершили молитву за Україну, за зміцнення віри народу. До молитви долучився мер міста Рівне Олександр Третяк.

Єпископ з Буковини Петро Карпов розповів про служіння церков у своїй місцевості та п’ятидесятницьких церков Румунії, а також поділився словом натхнення.

Директор департаменту освіти УЦХВЄ Віктор Вознюк виклав семінар на тему: «Місія Церкви під час війни».

Віктор Володимирович озвучив статистичну інформацію: «З початку війни церкви ХВЄ евакуювали понад 110 тис. осіб, 190 тис. прийняли транзитом, щодня харчуються майже 100 тис. людей. Зібрано більш як 20 тис. тонн допомоги помісними церквами УЦХВЄ, 10 тис. тонн допомоги прийнято із закордону».

Під час семінару були підняті питання захисту країни, мови в богослужіннях, вірного сприйняття та поширення інформації, еміграції тощо.

«У церкві набагато більше людей, які можуть служити. Просто ми їх не помічаємо, або не створені умови для реалізації їхнього таланту», – переконаний Віктор Вознюк.

Спікер закликав до молитви за військових та полонених.

Після обіду заступник старшого пресвітера УЦХВЄ Рівненщини Петро Музичук підняв тему миру, зокрема, звідки походить мир і як його отримати.

Опісля розпочався блок питань-відповідей. До панельної дискусії, яку модерував Анатолій Кибукевич, були запрошені єпископ Михайло Мокієнко, Петро Карпов, Олександр Коток та Віктор Вознюк.

Учасники дискусії розповіли як вони особисто зустріли звістку про повномасштабну війну 24 лютого. Поділились своїм баченням того як реагувати на пророцтва про війну та її завершення. Коли і як має мобілізуватися Церква та як ставитись до пасторів, котрі залишили паству під час війни. Крім того  торкнулися таких важливих питань, як не зневіритися у важких обставинах, спричинених війною та як служитель має зміцнювати віру членам місцевої церкви, допомагати тим, хто в паніці. А також  яким має бути зміст проповідей під час війни.

Загалом дискусія виявилася жвавою та цікавою. А запитання від  учасників конференції лише доповнювали підняті теми.

Регіональний служитель Микола Свірчук розповів про деякі організаційні питання конференції, закликав до пожертвувань. Загалом на конференції були присутні близько 200 пасторів з Рівненської області, а також гості з інших областей.

На жаль, не все заплановане відбулося, не всім запрошеним вдалося прибути на конференцію – життєві обставини вносять певні корективи. Спостерігаючи за сучасними тенденціями та глобальними подіями, розумієш, що живі зустрічі є найціннішими.  Тому  молимось, щоб і в надалі мати можливості робити такі живі зустрічі з братами й сестрами по вірі – не у в’язницях, не крізь заборони та жахіття війни, але за мирного неба і благополучного життя. Бог з нами і Він на стороні тих, хто ходить простими стежками, чинить правду і має смиренне серце.
Заключне слово мав перший заступник старшого пресвітера УЦХВЄ Рівненщини Олександр Чернюшок. Вкінці була звершена вдячна молитва за братів, а також молитва за потреби.

Олександр ГЕНІШ.