Розказати про Бога через кожен проєкт, служіння ВПО та громаді – пріоритети церкви Новояворівська

Церква «Ковчег» у прикордонному м. Новояворівськ на Львівщині всього за 20 років стала важливим інститутом у соціальному та релігійному житті міста. При Божій допомозі та активній позиції християн церква розвивається та засвідчує Божу любов містянам не лише у проповідях, а й справами милосердя.

Станом на сьогодні церкву відвідує майже три сотні вірян. Церква бере активну участь у міжконфесійних заходах та у заходах організованих міською владою. Ставлення містян до громади п’ятидесятників дуже змінилося за останні 20-25 років. Як місцева влада, так й інші релігійні громади, мешканці міста, з повагою ставляться до вірян церкви, визнаючи їх внесок у соціальне й духовне життя міста.

Пастор Юрій Цімура з радістю розповідає про служіння: «У нас є три хори: загальний, молодіжний та дитячий. Є два вокальних гурти, Недільна школа, молитовні групи, сестринське служіння. Важливий напрямок у служінні – праця з дітьми у літніх та зимових таборах: різдвяні табори проводимо на базі церкви, а літні на різних локаціях, охоплюючи до 8 населених пунктів. З Божою допомогою попередні роки залучали до тисячі дітей. Намагаємося брати активну участь у релігійному житті міста і, по можливості, ініціювати спільні заходи. Особливу увагу приділяємо євангелізаційним проєктам.

Один-два рази на тиждень група молоді відвідує хворих у лікарні, де співають пісні, проповідують, звершують молитви. Також двічі на місяць навідуємо будинок для стареньких людей у смт Немирів. Проводимо наметові євангелізації, під час яких роздаємо християнську літературу, спілкуємося з людьми. При церкві діє дитячий ляльковий театр: дітки одягають на руки ляльки та розповідають різноманітні історії. Діє також підлітковий театр, а до повномасштабної війни успішно працював і драматичний гурток, ставили вистави для міста. Мали гарні відгуки про роботу, тепер призупинили діяльність, бо люди повиїжджали», – розповідає пастор.

Хоча деякі віряни виїхали, церква продовжує активну діяльність для поширення Царства Божого. Як і в більшість церков області, християни служать вимушеним переселенцям. Особливо в перші місяці громада церкви організовувала концертні програми, роздачу допомоги, проводила публічні молитви за Україну. Людям такі заходи дуже сподобалися і дехто навіть почав відвідувати богослужіння. Пастор Юрій розповів, що дехто з вимушено переселених християн стали активними учасниками життя церкви.

Важливим євангелізаційним проєктом стала «Євангелія через спорт», яким займається сім’я Семенюків, котрі переїхали на Львівщину як ВПО з Півдня України. Вони організували заняття з флорболу для дітей з невоцерковлених сімей. Зараз у групах займається до 60 дітей. Це не просто корисне дозвілля, а й участь у змаганнях, поширення здорового способу життя та Доброї Звістки. Служитель розповів, що цей проєкт став важливим містком між церквою та громадою с. Наконечне.

«Декілька останніх років ми з молоддю намагалися заприязнитися з жителями села, які були налаштовані до церкви дуже вороже. На Різдво ходили від двору до двору, співали різдвяних пісень. Спочатку нам були не особливо раді, але з кожним роком усе більше людей відчиняли двері будинків та свої серця аби послухати про Бога. А тепер з програмою «Євангеліє через спорт» нам вдається охопити ще більше людей. Ми робимо те, що можемо з вірою в те, що Бог зіллє ще більше благодаті й на наші терени», – переконаний пастор Юрій Цімура.

Оксана Сухарина.