На День подяки у селі Княгинин на Хмельниччині учасники дякували Богу за врожай та Божий захист на передовій

У мальовничому селі Княгинин, що на Хмельниччині, 8 вересня пройшло прекрасне свято – День подяки.  Таке свято – це чудова можливість подякувати нашому Творцеві, не лише одноосібно, а й церквою, містом чи селом, як і зробили віряни п’ятидесятницької церкви «Жива надія», де пасторує Віктор Мартинович.

На День подяки у Княгинені з’їхалося понад двісті осіб як з України, так і з закордону. Серед них багато поважних гостей: гурт «Добра новина» зі Сполучених Штатів Америки, Джефрі Коен – письменник, єврей, який щиро вірить в Спасителя Ісуса. Служив також старший пресвітер Хмельницького обласного об’єднання УЦХВЄ Ростислав Мурах та почесний єпископ Михайло Паночко. Приїхав на свято й міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко, зі своєю дружиною, щоб розділити з громадою цю подію.

Подвір’я Дому молитви було прибране в українському стилі, гості милувались краєвидами села і чекали початку урочистості, щоб спільно вклонитися перед величчю Господа та подякувати за його милості й благословення. Почався захід із вшанування пам’яті героїв, хвилиною мовчання. Далі, слово мав пастор Віктор Мартинович, який свідкував про явлені милості Божі в його родині, та селі, особливо вразило свідоцтво про дощ, після довгої засухи, який пішов надвечір, після молитви, яку звершили фактично всім селом.
«Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!» Пс. 106:1
Коли вже понад 900 днів йде кривава війна проти нерівноцінної сили противника, а хвала Господу невпинно лунає, тоді ця хвала має ще більш особливу силу та вагу. Коли народ божий кличе – Бог відповідає. Особливо помітні відповіді на молитви, коли, попри всі закони фізики, ракети міняють напрямок, і летять назад, туди, звідки були випущені, коли військові, на передовій, дивом залишаються живими дивлячись смерті у вічі, коли навесні ворожі танки не можуть проїхати болота, які утворились від танення снігу (якого, в принципі, взимку вже не так багато, як раніше).
Цього разу, вкотре, спільно дякували Господу, що не залишив нашу Україну, за захист, за хліб насущний, за Слово Боже, за воду, дякували за волонтерів, за військових, які невпинно, силою та понад силу, боронять кордони нашої незламної держави, які гідно дають відсіч тій нечисті, яка зазіхнула на незалежність та кордони України. Щемливо, з особливим болем дякував Господу, та церкві за молитви, капітан ЗСУ Петро Підлісний. Він розповів багато свідчень про чудеса, які бачать військовослужбовці (і не тільки військовослужбовці, а й волонтери, медики), на передовій.
Господь по-особливому торкався сердець людей на цьому святі. Під час заклику, до покаяння вийшло п’ятеро осіб, які щиро відкрили двері свого серця для Ісуса.
На завершення заходу, всі разом, підняли голос у молитві до Господа за Україну,  про припинення кровопролиття, про те, щоб скоріше настала перемога від Господа, довгоочікувана перемога України у війні, яка триває вже не один рік. Просили благословення для українського народу, просили, щоб на наступний рік Бог дав гарний врожай на полях та благословив кожного українця.
«Ми, навіть, не знали, що так сильно любимо, не знали, що вона нам така дорога, наша Україна!» – резюмував єпископ Ростислав Мурах.
У Бога є плани на Україну, саме тому ми переможемо!

Юлія ЧУДОВСЬКА.