Джерела натхнення – у Тернопільській області відбулося служіння за участю творчих людей

Джерела натхнення – у Тернопільській області відбулося служіння за участю творчих людей

У неділю 12 лютого гостинний Дім молитви міста Збаража радо зустрічав творчих християн Тернопільщини. Вони відгукнулися на запрошення пастора місцевої церкви Андрія Макуха, і приїхали, щоб послужити тим даром, яким наділив їх Господь.

Простота і щирість звучала в кожному слові проповіді пастора. «Цар Давид у Псалом 121 каже: «Я радів, як казали мені: «Ходімо до дому Господнього!» І я можу сказати ці слова сьогодні», – розпочав захід Андрій Макух, після чого повів присутніх у молитві за благословіння служіння.

Надзвичайно цікавим, що надихає, було свідчення гості вечора української письменниці-християнки Надійки Гербіш. Її книги друкуються тисячними тиражами у видавництвах України та за кордоном, зокрема у США, Туреччині, Вірменії, Польщі, Великобританії. «Якими б не були тексти, які я пишу для провідних видавництв світу, я пишу в них бодай одне речення про Бога», – підкреслила Надійка Гербіш. Адже така суть християнина – він не може мовчати про те, що має в серці.

У наступній частині заходу юна поетеса Людмила Незбрицька із села Чайчинці, що на Лановеччині, декламувала авторський вірш.

Потім Віра Тепер, дружина служителя з тернопільської церкви на Довженка, 4, ділилася свідченням, як Бог зцілив її від важкої хвороби, і також зачитала авторські вірші.

Зворушливо декламувала вірш «Картинна галерея» Оленка Калитюк, тринадцятирічна дівчинка, яка попри свою незрячість активно служить Богу.

Пастор церкви, що у Старому Олексинці Віталій Маланюк послужив проповіддю Слова Божого та авторським віршем «Суть Євангелії».

Авторськими віршами також ділилися Наталія Червак та Леонід Малий, які є членами місцевої церкви. Леонід Малий також зачитав авторський вірш своєї дружини Тетяни, яка з певних причин не змогла бути в зібранні.

Свідченнями та авторськими віршами служили Оксана Гудзь та Лариса Головатюк з Лановецького району.

Зворушливо декламував християнський вірш Ярослав Паламар зі Збаража, який, попри поважний вік (80 років) вчить напам’ять вірші та розказує їх в церкві, чим служить гарним прикладом для наслідування для молодого покоління.

Гарно і злагоджено звучали щирі християнські пісні, також співом служила молодь місцевої церкви.

Єпископ Віталій Яцюк порадував присутніх тим, що виконав свою авторську пісню «Є багато країн на планеті Земля», яку написав у 1995 році та звернувся до присутніх з проповіддю Слова Божого.

«Щоб писати твори для слави Божої, потрібно джерело для натхнення. І дуже важливо, біля якого джерела ти знаходишся. Тому що те, що ти черпаєш зі свого джерела натхнення буде виходити з твоїх уст. Боже Слово – це правильне джерело, іди до нього, і будеш мати благословіння!» – зазначив Віталій Яцюк.

Це був справді гарний і благословенний час! Навіть тоді, коли земля стогне від війни, тиснуть тривожні звістки, діти Господні шукають чисті джерела Божої благодаті й натхнення.

Оксана ГУДЗЬ

Previous На Полтавщині сьогодні трудиться понад сто місіонерів – репортаж з обласної місіонерської конференції
Next Подорож із Котельви у Лиман, де попри скруту, долаючи труднощі, живуть люди з вірою у настання миру

You might also like

Новини братерства

Рішення Комітету Української Церкви Християн Віри Євангельської від 5 березня 2020р.

Комітет УЦХВЄ проаналізував інформацію щодо поведінки ст. пастора церкви «Скинія»

Новини братерства

Звернення РЄПЦУ щодо останніх подій в Україні

Ми, члени Ради Євангельських Протестантських Церков України, за результатами засідання від 23 січня 2014 року: нагадуючи про цінність людського життя як найбільшого дару від Бога, сумуючи…

Новини братерства

Найбільша сільська церква ХВЄ Волині відсвяткувала своє 85-річчя

Як багато Карпилівок, розкиданих по різних куточках і глибинках, має наша мальовнича Україна. Але сьогодні ми поговоримо лише про одну з них, про ту, яка причаїлася серед розфарбованих осінню ківецівських лісів, про ту, яка має перспективу і майбутнє, бо повниться дітьми, які виростають у здорових християнських сім’ях, про ту, жителі якої недільними ранками й тихими вечорами поспішають до церкви подякувати й помолитися Богові.