Вже півроку центральна площа Дніпропетровська служить місцем молитви і доброчинності

Напевне важко знайти в Україні місцевість чи помісну общину, де не виголошувалися б останнім часом молитви за долю рідної землі. Не стала винятком й Дніпропетровщина.

Тут на центральній площі обласного центру  з початку березня й дотепер щонеділі триває багатолюдна міжконфесійна молитва. Символічно, що ще до кінця лютого на площі стояв величезний пам’ятник радянському вождю й вона називалася його іменем, а нині й назва змінилася (пл. Героїв Майдану) й подібний пам’ятник знайти складно у всій області.

Молитву координує Рада християнських церков Дніпропетровської області, до складу якої входять церкви 9 деномінацій. Останнім часом головує в Раді Обласне об’єднання ХВЄ на чолі з єпископом Михайлом Мокієнко. Крім гарячих молитовних служінь, Рада церков проводить активну соціальну роботу:   міжконфесійна молитва перетворилася у своєрідний майданчик допомоги жертвам протистояння на Сході. Тут збираються пожертвування, зносяться продукти, координується діяльність капеланів, волонтерів, психологів і т.д. Дніпропетровщина перетворилася у своєрідну прифронтову зону, тому тут наслідки війни відчутно дуже сильно: маса переселенців з Луганської та Донецької області, в лікарнях чимало поранених.

Зусилля церков знаходять схвалення в державних структурах й в суспільстві загалом. Так, 4 вересня у обласній державній адміністрації відбувся форум «Вектор солідарності» ініційований Радою християнських церков, в якому взяли участь служителі церков, волонтери, представники військових структур, капелани і психологи. Учасники заходу говорили про те, як об’єднати зусилля і можливості для покращення роботи в допомозі біженцям,  як акумулювати свої ресурси для більш ефективної допомоги тим, хто знаходиться в зоні АТО. Під час форуму також обговорювались питання стосовно проблем, які мають капелани, що працюють з солдатами, і як церкви можуть краще надавати душпастирську опіку для військових.

Молитва на тлі буремних подій, що їх переживає Україна переросла у фактор міжконфесійного порозуміння та співпраці, дієвої християнської допомоги, повернула християнські спільноти обличчям до суспільства та його проблем.