Майже 500 дітей, сироти та ВПО, відвідали табори, організовані молодіжною командою церков Рівненщини

Християнські дитячі табори – це особливе місце, де діти та підлітки мають можливість насолодитися літніми пригодами, здобути нові навички, знайти нових друзів, а головне – познайомитися з Біблійними історіями та цінностями.

Молодь церков Дубровицького (тепер Сарненського) та Вараського районів Рівненщини, до  якої долучилась також молодіжна команда з Волині, з м. Луцьк, провела низку стаціонарних дитячих таборів. Серед вихованців – діти з різних областей України з вимушено переселених сімей,   діти-сиріти з інтернатів, а також діти з неблагополучних і малозабезпечених сімей.

«Ми часто думаємо про щось, але Бог має свій план, і робить все чудесно. Ще з 2014 року наша команда проводила дитячі літні табори, однак повномасштабна війна призупинила це служіння. Отож на початку 2023-го кожен складав свої плани на літо, та весною один дзвінок з пропозицію провести стаціонарні табори перевернув усе. Молодь з великим бажанням почала готуватися до таборів», – розповідає координатор табірного проєкту Руслан Хомич.

З 27 травня по 21 червня командою молоді було проведено три табори.

Один заїзд тривав вісім днів. Програма була націлена на те, щоб дитина, з Божою допомогою, вчилася працювати над собою. На кожному заїзді були присутні 150 дітей.

«Особливим і незвичним було те, що на четвертий день ми здійснили «похід на Голгофу». Замість уроку ми відправляли дітей в імпровізований похід, де мандруючи певною територією, діти зустрічали сцени з останніх моментів життя Ісуса. По-особливому сприймалося це все. На вечірньому служінні продовжили тему. Коли показували сценку, то підлітки, не соромлячись нікого, плакали. Цей день для багатьох був днем їхнього покаяння. Слово Боже відкривалося дітям і здійснювало роботу у їхніх серцях», – згадує Руслан.

Перший заїзд відвідали діти з інтернатів Рівненської області. Вихователі розповідають, що зустрічали чимало діток з душевними проблемами, яким намагались допомогти, працювали над їхнім станом.

Другий заїзд проводився для діток вимушених переселенців. Працівники табору намагалися створити атмосферу радості, щоб діти бодай на певний час забули про війну, адже багато з них, попри свій юний вік, завчасно стали дорослими. Усі разом молилися за припинення страждань на рідній землі.

Третій заїзд був організований для діток Рівненської області із малозабезпечених, неблагополучних та багатодітних сімей.

Кожен такий заїзд був особливим. Щоразу команда зустрічалася з новими викликами,  завжди переживали Божі благословіння.

Учасники табірної команди висловлюють вдячність усім організаціям, які були причетні до організації таборів, а також церквам обласного об’єднання, які підтримували та молилися за дане служіння. Просять і надалі підтримувати їх, оскільки незабаром планується ще декілька таборів.

«Дивлячись на пройдене, ще раз бачимо, що це був Божий план. Бог дає можливість служити! Ще раз впевнилися, що все під Його контролем! Нам тільки б навчитися довіряти Господу», – підкреслює Руслан Хомич.

Олександр Геніш.