Душеопікунство у церкві – основи та «підводні камені» цього служіння розглядали на засіданні Комітету братерства

2 жовтня 2019 р. розпочало роботу виїзне засідання Комітету УЦХВЄ, яке проходить у мальовничому куточку Київщини на християнській базі «Територія змін» поблизу Фастова. Перший день був навчальний, другий – 3 жовтня, старші служителі присвятили робочому засіданню.
Перед тим, як розпочати обговорення основної теми, перший заступник старшого єпископа Анатолій Козачок надав слово Петру Савочці, пастору фастівської церкви «Відродження», яка опікується базою. Комфортні будиночки, добре облаштована територія та чудовий Дім молитви – гарне місце для проведення дитячих таборів. Петро Михайлович запросив старших пресвітерів долучатися до її використання, щоправда, зауважив, що чергу на проведення тут літнього дитячого табору церкви починають формувати ще з грудня місяця.

Старший пресвітер обласного об’єднання церков ХВЄ Київської області Олександр Озеруга, розпочинаючи тему душеопікунства говорив про людей, яким воно найбільше необхідне (п’ять категорій овець у стаді Божому).
Директор Місіонерського департаменту Микола Синюк запропонував пасторам, поставити собі, як душеопікунам, два запитаннями. Що я думаю про Бога? І що Бог думає про мене (про поведінку, стиль життя, моє служіння)? Він говорив про риси характеру, на яких має сфокусувати увагу служитель.
По обіді учасники виїзного засідання мали нагоду почути низку цікавих презентацій.
Директор Департаменту служіння дітям і підліткам Лариса Мурах розкрила тему «Як зберегти покоління для Бога». Особливу увагу вона приділила характеристикам так званого «покоління Z» – дітям та підліткам, які народилися після 2000 року. Це люди, які не уявляють світ без інтернету, смартфонів та комп’ютерів. Вони живуть «на крок попереду», проте мають слабкі сторони: це – брак живого спілкування, потреба у розвитку креативного мислення, нездатність до командної роботи. Спікер розглянула методи душпастирської роботи з сучасними дітьми та звернулася до пасторів з проханням: «Говоріть з батьками про виховання дітей. Вчіть дітей ділитися і шанувати батьків. Підіймайте авторитет батька у сім᾽ї. Формуйте розмовну мову, особливо у хлопчиків як майбутніх проповідників».
Директор Департаменту молодіжного служіння Іван Білик звернув увагу присутніх на три напрямки душеопікунства: наставництво, кризове душеопікунство та менторство. Перше означає поступове навчання від новонаверненого до зрілого служителя. Коли ж таке наставництво не дає достатньо плоду, служителі стикаються із необхідністю кризового консультування членів церкви – це, як правило, проблеми самооцінки, прощення, залежності. І, нарешті, менторство – це допомога у розвитку нових лідерів, коли служитель із досвідом бере під опіку і спорядження молодого потенційного служителя за прикладом відносин апостола Павла і Тимофія. Цей третій напрямок консультування Департамент молодіжного служіння запроваджує планомірно у своїх проектах та заходах.
З десяти порад Мартіна Лютера Кінга пасторам, які вигоріли на служінні, розпочав свій виступ директор Департаменту освіти Віктор Вознюк. За його словами ця проблема стосується так само батьків і матерів, людей різних професій. Однак найбільше потребують душеопікунської допомоги публічні люди, а це служителі різного рангу.
Володимир Бричка, директор Департаменту сімейного служіння говорив про досвід консультування сімейних пар. Він окреслив три типи союзів: «райський клімат у сім’ї», «шлюб-ярмо» та «сімейне пекло». Мета душеопікуна допомогти подружжю повернутися із сімейного пекла в романтичну закоханість. «Біблійне консультування – це мистецтво, дар (здатність) давати поради, дати Божий погляд на проблему, біблійний вихід з неї та допомогти людині в її вирішенні» – зазначив Володимир Дмитрович.

Про працю з новонаверненими людьми, які прийшли до церкви й покаялися, говорив Анатолій Козачок. «Це найважливіші люди у церкві і наставництво їх є виконання заповіді про проповідь Євангелії, Христос три роки провів з учнями», – зауважив спікер. За його словами з новонаверненими членами церкви має працювати відповідальна та зріла людина, яка може привести до переживання Бога і Хрещення Духом Святим.
Після перерви відбулася чи не найцікавіша частина навчальної сесії – панельна дискусія за участю спікерів презентацій. Під час неї служителі мали змогу поставити запитання та подати свої репліки, тож спектр обговорюваних питань значно розширився: від консультування відлучених до наставництва дітей служителів, тощо.
Другий день засідання Комітету УЦХВЄ розпочався з молитовного зібрання. Слово до молитви сказали пастор Анатолій Яковець та єпископ Михайло Мокієнко. Після чого приступили до робочої програми, затвердили протокол попереднього засідання та почали розгляд ключових питань порядку денного. Серед них – проведення з’їзду вчителів загальноосвітніх шкіл, затвердження оновленої символіки УЦХВЄ і підготовка до святкування 100-річчя євангельського руху в Україні.
Також на порядку денному – обговорення інформації про церковні треби (олива для помазання, портативні набори для хліболамання та ін.), церковний бухгалтерський облік, щорічна консультація П’ятидесятницької європейської місії, яка відбудеться в Києві у листопаді 2019 року та інші питання.
Насамкінець усі члени Комітету отримали набір книг, які корисно мати під рукою під час християнського консультування. «Аптечку душеопікуна» служителям представив директор Департаменту зовнішніх звязків Юрій Кулакевич.





You might also like
«Наші плани – у Божих руках» – відбулася друга конференція для дружин служителів
Жіноче служіння Української Церкви ХВЄ має давню і добру історію.
Подушки-«кісточки» для поранених військових шиють віряни фастівської церкви «Воскресіння»
Кімната служителів у молитовному домі, в якій зазвичай проходять наради
Європейські молодіжні лідери напрацювали “БАЧЕННЯ- 2020”
ЧЕХІЯ – 18-20 лютого в Празі відбулася чергова конференція П’ятидесятницького Європейського Форуму Молодіжних Служителів (PEFY – Pentecostal European Forum for Youth Ministers). Цього року захід пройшов під гаслом: “INFLUENCING EUROPE” – ВПЛИВАЮЧИ НА ЄВРОПУ. Керівники національних п’ятидесятницьких молодіжних рухів збираються разом на початку кожного року щоб “звірити годинники” і, об’єднуючи зусилля, краще досягати молодих європейців.