«Робити те, до чого покликав Бог» – історія місіонерського служіння у Новому Селі на Тернопільщині

У Новому Селі на Тернопільщині наприкінці 2023 року зареєстрували першу громаду УЦХВЄ. Однак її історія розпочалася ще у 1999 році, коли віряни з Вишнівця та християнський гурт «Благовісник» проводили тут євангелізаційні зібрання.

Євангелізаційні богослужіння відвідували не тільки жителі Нового Села, а й сусідніх населених пунктів. Люди почали навертатися до Бога. Нині у новоствореній церкві – 17 членів. «Бог дав нам можливість у Новому Селі із братами-благовісниками у 1999 році розпочати це служіння із Новосільського інтернату. Ми проповідували, співали, проводили богослужіння в Будинку культури та в інтернаті», – розповідає старший пресвітер Вишнівецької церкви Анатолій Наконечний.

Відтак у Новому Селі вирішили створити Духовний центр. Для цього придбали приміщення старої бібліотеки, реставрували його та почали проводити богослужіння. Також у будинку поселилася команда місіонерів.

«У 2017 році Бог допоміг нам придбати це приміщення, яке тоді мало дещо інший вигляд. Це було приміщення сільської бібліотеки. Придбати фактично за безцінь – за 300 доларів. Ми з братами й сестрами нашої Вишневецької громади приїжджали, робили реконструкцію. Бог благословив фінансами, допомогли наші церкви з Тернопільщини, Рівненщини, Волині, а також із-за кордону. У 2019 році ми відкрили Духовний центр, на базі якого й утворилася церква. Дякую Богові за Віталія Тирнового, який трудиться тут із першого дня й донині», – розповідає Анатолій Наконечний.

Віталій Тирновий приїхав на місіонерське служіння до Нового Села майже 7 років тому. У його команді було п’ятеро людей. «Після місіонерської школи приїхали сюди на піврічну практику. Спочатку з місцевими було трішки важкувато. У нашій команді (всього було п’ятеро осіб), усі з різних регіонів України. Я з Одеси й на той час ще розмовляв російською мовою, було тяжко звикнути. Складність місіонерської праці буває в тому, що коли служиш, довго не бачиш результату. Ти сієш те зерно, але не знаєш, коли воно проросте. Тільки через п’ять років, почався рух, люди почали приходити на молитовні служіння, почала церква рости. Але то треба було почекати й робити те, до чого Бог покликав», – ділиться Віталій.

У 2019 році до місіонерського служіння у Новому Селі долучилася дружина Віталія Юлія. «У мене було бажання служити Господу на місії, але важко було наважитися на такий крок. Господь допоміг. Зараз моє служіння тут більше на кухні, особливо допомога потрібна під час будівництва, дитячих таборів», – розповідає Юлія.

У Новосільській п’ятидесятницькій церкві також проводять зібрання для дітей. Їх відвідує понад два десятки дівчаток і хлопчиків. Також значну увагу місіонери приділяють соціальному служінню. За словами Анатолія Наконечного, віряни допомагають мешканцям села у розв’язанні  побутових проблем.

«Зараз місцеві люди тут відкриті. Кожної неділі о 10 годині проходить богослужіння. У суботу – дитяче зібрання, на яке приходять як місцеві діти, так і малюки з навколишніх сіл, де ми теж, по можливості, проводимо благодійну роботу. Стараємося допомагати  матеріально, продуктами. Також ми будуємо Дім милосердя у Сухівцях. Сподіваємося, що він стане нагоді людям які мають гостру потребу: сиротам, вдовам, переселенцям», – розповідає Анатолій Наконечний.

До місіонерської команди Нового Села долучилася Надія Влас. Шість років тому вона допомагала у дитячих таборах, а потім вирішила присвятити життя місіонерському служінню. «Моє служіння тут розпочалося із дитячих таборів. Це був 2018 рік. Після таборів наш пастор Анатолій Наконечний запропонував мені залишитися в команді. Насправді у мене ще з дитинства було бажання служити місіонеркою, завжди хотілося допомагати людям. Батьки мене благословили на це служіння, хоча мама спочатку трішки вагалася», – розповідає Надія.

У Новому Селі Надія познайомилася із майбутнім чоловіком Вадимом. Він тут народився, але до Бога прийшов два роки тому. «Надя чотири роки проживала у цьому селі, але я ні разу з нею не бачився, хоча жив за 700 метрів від місіонерів. Народився я у 2002 році, але моє нове народження було у 2022 році, на початку війни. Мама почала відвідувати молитви за Україну і запросила команду до нас додому. Тоді була моя перша зустріч з віруючими, і тоді я познайомився з Надею. Згодом почав допомагати у волонтерстві, в дитячих таборах. Особисто познайомився з Ісусом Христом, який для мене відкрився як Батько. Почав помічати, як моє життя змінюється й у серпні 2022-го прийняв водне хрещення. Познайомився більше з Надею, вона мені відкрилася як щира людина. І 31 жовтня ми з Надею одружилися. У нас вже є донечка Касія» – ділиться Вадим.

У сусідньому селі Сухівці місіонерська команда працює над створенням Дому Милосердя. Благодійники придбали приміщення колишньої поліклініки, наразі тривають ремонтні роботи. Після їх завершення тут планують приймати бездомних людей, сиріт, а також облаштують зал для проведення богослужінь.

«Колись тут працював ремонтно-механічний завод, де ремонтували трактори, поліклініка при заводі теж довгий час стояла без дії. Ми придбали це приміщення за мінімальну ціну – 1300 доларів, воно було у дуже занедбаному стані, але вдячний Господу, що Бог благословив, – розповідає пастор Анатолій Наконечний. – Багато своїх коштів вклали брати та сестри з Вишнівецької церкви, які працюють безплатно на відбудові, вони зробили прекрасний дах, зараз всередині проводимо оздоблювальні роботи, щоб у цьому році поселити людей, які не мають житла. Це діти-сироти, бездомні, переселенці. В Україні нині багато людей лишилися без житла. У нас у Вишнівецькій церкві проживає дідусь з внуком, умови не такі, як хотілося б, ми стараємося приготувати їм місце. Головне наше завдання – приймати сиріт, які лишилися без батьків. Влітку вже хочемо приймати дітей»

Опікуватимуться прийомними дітьми у Домі милосердя Вадим і Надія Власи.

«Хочемо, щоб діти, які втратили батьків внаслідок війни, діти-сироти, могли знайти захист і батьківську любов. Переконані, що з Богом зможемо здолати будь-які труднощі, Він проведе нас. Чуємо, як Бог говорить до нас, «хто хоче йти вслід за Мною, хай самого зречеться себе». Будемо раді матеріальній допомозі, молитовній підтримці», – каже пастор.

Місіонерська команда готується влітку відкрити двері Дому милосердя для сиріт та інших людей, котрі потрапили у важкі життєві обставини.

Людмила КОМІНЯРСЬКА.

Відео репортаж за посиланням https://youtu.be/gIGtK0LfO7Y