Що пам’ятають води «Одеського Йордану»

     Серпень місяць щедрий на водні хрещення. До селища Олександрівка поблизу Одеси, 9 серпня ще зранку почали з’їжджатися віруючі. На березі місцевого лиману, який християни давно вже прозвали Йорданом, розташувалося кілька палаток біля яких юрбилися люди. 

     27 нових членів Церкви Божої із шести громад ХВЄ Одеси та Іллічевська, у білому вбранні, з душевним трепетом очікували моменту, коли зможуть зайти у воду і сказати своє «так» Господу. Традиція проводити хрещення у Олександрівці виникла ще за часів гоніння, десь у 70-ті або й раніше, коли святе таїнство здійснювали по ночах, щоб уникнути переслідувань КДБістів. Хрестили тихо, без пісень, без гучних молитов…

     «Перше відкрите хрещення на цьому лимані відбулося 22 червня 1991 року, – пригадує старший пастор Одеського обласного об’єднання Церков ХВЄ, єпископ Сергій Крученюк. – Тоді завіт з Господом склали одразу 23 людини (здебільшого мешканці  Іллічівська), так народилася наша церква «Життя у Христі». Загалом того року хрещення отримали 47 іллічівців.  А вже починаючи з 92-го на цьому березі разом із нами почали відкрито хрестити нових членів і Одеські церкви».

     Сергій Леонідович пам’ятає, коли одночасно водне хрещення приймали майже дві сотні людей. То був період пробудження дев’яностих. Він сам отримав хрещення теж тут, ще у 82-му, під покровом ночі. «За часів гоніння Бог нам говорив про свободу, та в це важко вірилося. Мабуть, як зараз важко віриться, що у майбутньому християн можуть зневажати і переслідувань за віру. Тому давайте користуватися тією милістю, яку Бог нам дає. Давайте будемо дорожити часом!» – закликав Сергій Крученюк.

     Пастор одеської церкви «Благодать» Леонід Вітюков, у свою чергу зізнався: «Враховуючи ситуацію в країні, ми навіть не знали, чи буде можливість здійснити відкрито це хрещення сьогодні. Але Бог іще дає нам час для служіння. Це для вас добрий початок. Однак важливо не тільки почати, важливо продовжити і правильно закінчити цей шлях», – звернувся він до тих, хто готувався отримати хрещення. Проповідник також закликав тих, хто ще стоїть в стороні, щоб поспішили до Господа. Бо завтрашній день не у нашій владі.

     Серед таких, хто почув та відгукнувся на поклик Божий цього разу був 84-річний Григорій Федорович Мельниченко з Татарбунарського району (нещодавно переїхав до Іллічівська). У чоловіка є віруючі родичі, його невістка отримала хрещення на цьому місці ще 20 років тому, і весь цей час не переставала молитися за спасіння свого свекра. Бог почув і відповів. Повільно пересуваючись (бо ходить на милицях), з допомогою молодших братів, Григорій Федорович увійшов у води «Одеського Йордану», щоб охреститися і стати новою людиною.

     На місці хрещення біля самого берега – плакат зі словами з Біблії: «Хто буде вірувати й хреститися, спасенний буде» (Мк. 16: 16). Таємниця, яку можуть пізнати тільки прості серцем, люди віри.