Регіональний служитель Степан Килюшик розповів, як живуть поліські церкви на Рівненщині (ВІДЕО)

В інтерв’ю, яке було опубліковане на каналі Рівненського обласного об’єднання УЦХВЄ регіональний служитель, заступник єпископа УЦХВЄ Рівненщини Степан Килюшик розповів про своє особисте життя, пройдений шлях у служінні, про церкви Полісся, підготовку до хрещень та багато інших практичних питань із життя Церкви.
Зокрема, служитель розмірковує про те, в чому сила Першоапостольної Церкви. Чи варто сьогодні будувати великі Доми молитви? Як у п’ятидесятницьких церквах відбувається підготовка до водного хрещення? За які гріхи вилучають із членів церкви? Чи мовчать жінки у традиційних наших церквах? Та чим відрізняються п’ятидесятницькі церкви від громад інших конфесій – баптистів, харизматів, адвентистів?
Степан Володимирович Килюшик народився 05 травня 1963 р. в с. Великий Жолудськ, пастор церкви ХВЄ с. Рафалівка Вараського (Володимирецького) р-ну. З 2022 р. заступник старшого пресвітера УЦХВЄ у Рівненській області. Виховує 14 дітей.
«У нашому регіоні є церкви, в яких більше тисячі членів, є більше півсотні. Громада, яка налічує менш як 200 членів у нас вважається невеликою. Однак, на мій погляд, оптимально, коли церква має 200-300 членів. Саме такі церкви мають можливість утримувати духовні центри, ефективно займатися соціальним служінням, бути максимально залученими до служіння.
Хороші результати у плані євангелізації дали дитячі табори, які ми проводили раніше», – говорить Степан Володимирович.
Повне інтерв’ю дивіться на каналі Рівненського обласного об’єднання УЦХВЄ:
You might also like
Миссионер Александр Руденко: «В Северодонецке церковь растет, мы с братьями ездим в буферную зону»
Еще в сентябре 2014 году власти перенесли областной центр из оккупированного Луганска в город Северодонецк. Рассказать о жизни в городе и духовном климате на Востоке мы попросили миссионера миссии «Голос надежды», дьякона Александра Руденко.
«Мені подобається, що наші люди шукають Бога»: про життя, служіння та віру з пастором Сергієм Ільницьким
Чим відрізняється духовність 90-х від духовності сьогодення? Чому є наставники,
Пастор Руслан Полікровський: «Ми починали з пошиття підсумків для аптечок, зараз возимо військовим, що потребують – від бронежилетів до авто»
Слово Боже вчить нас любити ближнього, як самого себе, бути