Пастори ХВЄ з Тернопільщини відбудовують домівки жителів Херсонщини та допомагають їм продуктами

Пастори трьох п’ятидесятницьких церков з Підволочиської та Скалатської ОТГ, що на Тернопільщині, відбудовують зруйновані доми жителів Херсонщини. До волонтерської команди будівельників вони долучилися майже два роки тому. За цей період відновили понад сто будинків, які були зруйновані через російські обстріли. 

Зокрема, команда  відбудовувала хати у селищах Високопілля та Архангельське, ці населені пункти перебували в російській окупації понад 7 місяців. Солдати рф збиткувалися над місцевими жителями, мародерили, внаслідок ракетних обстрілів вцілілих будинків там майже не залишилося.

«Ми побачили зруйнованими цілі села. У серці був біль і сум. Спочатку, коли ми приїжджали до людей, то могли спостерігати поведінку натовпу, який не має організованості. А коли приїхали останній раз, я навіть просльозився, бо побачив знайомих людей, які мене впізнали, яким ми відбудовували хати. Жінки, які годували нас, з радістю підходили. Вони брали участь у служінні не як натовп, а вже як церква, одна жінка старшого віку грала на баяні, співала церква, це було настільки гармонійно, в силі, відчувалася присутність Божа! Було приємно бачити ці позитивні зміни у поведінці людей. Я побачив людей, які відчувають Бога у своєму серці. В одному селі не було Дому молитви, зараз він будується, і там вже є 44 вірянина», – розповів пастор Федір Новосад.

На відновлення одного будинку потрібно в середньому два дні. Необхідними будівельними матеріалами забезпечують міжнародні благодійні фонди.

  «Коли перший раз поїхав, то згадав Неємію, коли він побачив руїни. Дуже було емоційно важко. Маю вже 70 років, але вирішив поїхати на відбудову, щоб допомогти у відновлені зруйнованих росіянами будинків. Багато спілкувався з людьми, бачив, що люди далеко від Бога. Під час останньої поїздки відзначили ті позитивні зміни, побачили, що люди навертаються до Бога.
Під час останньої поїздки ми роздавали хліб, були на молитві, у цей час сім разів прилетіло із російської сторони. Нас обстрілювали, а ми були у той час на молитві… Люди там потребують підтримки та спілкування. Відвідали у Потьомкіно старшу жінку, у неї все обійстя було розбомблено. Жінка попросила, щоб її вивести з підвалу, щоб вона могла побачити цей світ і людей. На жаль, деякі люди майже цілодобово проводять час у підвалі, але люди мають надію, що війна вже скоро закінчиться. Надіються у цьому на Бога», – каже пастор Ярослав Пеняга.

Через постійні російські обстріли на Херсонщині місцеві не можуть обробляти землю та збирати врожай. Відтак є потреба у базових продуктах, а саме – овочах, крупах, борошні, олії.

«Ми стараємося щоразу привести із собою продукти, оскільки там є велика потреба. Багато людей там у відчаї, але коли приїжджають люди з церкви, допомагають їм матеріально, спілкуються з ними, моляться, тоді починають змінюватися. Господь багато діє у цих місцевостях. Також через ці поїздки ми побачили, яке велике поле для духовної праці», – додає пастор Василь Бойко.

На Херсонщині відновлення потребують не лише приватні будинки, а й школи, лікарні. Служителі з команди будівельників беруться і за відбудову навчальних закладів.

«Брати замінювали вікна, ми могли у цей час спілкуватися з людьми. Стараємось свідчити про Бога не лише на словах, а й ділами, щоб наша віра була підкріплена ділами. Завдання церкви – це проявляти милосердя. Ми відвідували населені пункти біля лінії фронту, там було дуже багато зруйнованих будинків, зруйновані школи. Одного разу завезли дітям парти, люди це бачили, були щиро вдячними. Завдяки таким справам, багато людей дізнаються про Бога. Багато людей почали відвідувати богослужіння, прийняли Бога як свого Спасителя», – додає Василь Бойко.

Пастори зазначають, що чимало херсонців стали для них рідними. Люди готові відкриватися, розповідати про свій біль.

«Нагадалася поїздка, коли ми перекривали дім одній жінці, а в цей час вона хоронила свого чоловіка. Вона прийшла, плаче. Ми всі разом з нею плакали. Снаряд потрапив у хату і чоловік загинув. Спочатку, коли ми перший раз зробили дім, то люди ставали у чергу, оскільки розбитих будинків дуже багато. Люди не хотіли нас відпускати, дуже дякували, що ми їм допомагаємо», – зазначає пастор Ярослав.

Попри постійні обстріли, херсонці, які перебували в інших регіонах і за кордоном, повертаються додому. Люди сподіваються на перемогу та мирне життя вдома.

 Людмила КОМІНЯРСЬКА.