Він добровільно вирушив на фронт рятувати життя бійців: загинув Віталій Гакало бойовий хірург, син пастора з Тернопільщини

Війна забрала життя ще одного вірного сина України. На фронті загинув 24-річний бойовий хірург Віталій Гакало — син Володимира Гакала, пастора церкви УЦХВЄ села Заруддя на Тернопільщині.

У листопаді 2022 року, ще студентом медичного університету, він добровільно вирушив на фронт, приєднався до команди Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова. Працював фельдшером у складі евакуаційних бригад і на стабілізаційних пунктах, рятуючи поранених там, де допомога була найпотрібнішою.  Пізніше, попри можливість завершити навчання, свідомо підписав контракт зі Збройними Силами України та продовжив служіння вже як бойовий хірург 67-ї окремої механізованої бригади.

Побратими Віталія знали за позивним «Професор». Згадуючи свій перший бойовий виїзд, він казав: «Я розумів, що тепер від моїх рішень та дій залежить життя бійців». Саме такою була його щоденна праця — у надзвичайній відповідальності, під обстрілами, між життям і смертю, де кожне рішення могло стати вирішальним. У травні 2025 року Віталія Гакала було нагороджено орденом святого Пантелеймона у номінації «Серце медицини».

Єпископ Віталій Яцюк пригадує їхню з Віталієм останню зустріч: «Ми бачилися, коли я віз Віталія з рідного дому до Києва, коли він їхав на чергову ротацію. Майже всю дорогу ми розмовляли. Тоді ніхто з нас не знав, що це буде наша остання спільна поїздка. Віталій був щирим, світлим і глибоким християнином, який любив Бога, людей і своє покликання». До повномасштабної війни він активно служив у місцевій церкві, в дитячому та молодіжному служінні. Завжди жив вірою в Ісуса Христа.

Йому було лише двадцять чотири. Попереду могли бути роки лікарської практики, врятовані життя, сім’я, діти. Та він віддав своє життя, виконуючи обов’язок військового медика. Його історія — ще одне свідчення того, що серед захисників України є багато християн, які не лише моляться за свою країну, а й служать з медичною сумкою, за кермом авто, з відкритим серцем, нерідко віддаючи найдорожче.

Від імені братерства УЦХВЄ висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним, друзям, помісній церкві та всім, хто знав і любив Віталія.

Святе Письмо говорить: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13).

Молимося, щоб Господь утішив родину, зміцнив їх у скорботі та дарував надію, яка ґрунтується на воскресінні Ісуса Христа.

Світла пам’ять про Віталія Гакала — брата у Христі, жертовного медика, вірного сина своєї Церкви й України.

Сюжет на каналі «Суспільне Тернопіль», лютий 2023 р.