Як залишитися вірним Богу серед викликів – на Полтавщині провели духовно-збудовуючу конференцію

7 березня у Домі молитви церкви ХВЄ «Жива Надія» в Пирятині на Полтавщині, близько 70 братів – молодших і старших служителів – взяли участь в особливому духовному спілкуванні. Зустріч, що пройшла за ініціативою директора Департаменту благовістя УЦХВЄ Володимира Бобика, відбулася під гаслом: «Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у вірі та в чистоті» (1 Тим. 4:12).

Життєствердними піснями «Слава Царю вічносущому!» та «Великий Бог!» розпочалося це зібрання служителів УЦХВЄ Полтавщини.

Викладали на конференції старші пресвітери Чернівецького обласного об’єднання УЦХВЄ Роман Онуфрійчук та Полтавського об’єднання Михайло Роман, а також пастор із церкви Кам’янки Дмитро Шмідт.

Головна тема зустрічі – «Виклики для служителів сьогодні і як залишитися вірним Богові».

На початку пастор Володимир Бобик наголосив на головному виклику служителів – не втратити близькість із Духом Святим. Адже тільки коли Дух Господній перебуває з нами, тоді на наших устах буде Добра Новина. Саме тоді сповнюються слова пророка Ісаї, які Ісус проголосив на початку Свого служіння: «Дух Господній на Мені». Після цього служителі звершили ревну молитву на колінах за молоде покоління церкви.

Свідчення Романа Онуфрійчука

Роман Онуфрійчук розповів свідчення про Божу дію у своєму житті. В юності йому непросто давалося навчання, що приносило немало розчарувань. Якось у щирій молитві він пообіцяв Богові: «Якщо допоможеш завершити навчання, то далі присвячу себе богословській освіті, щоб краще служити Церкві». Господь відповів: вже наступна сесія стала успішною. А ще через певний час Роман Онуфрійчук сам став викладачем.

Бог має план для кожної людини, – переконаний єпископ. Господь визначив наш час, місце життя і служіння, тому важливо залишатися у Його волі й не відхилятися від Божого задуму.

Підбадьорення від єпископа з Буковини

«Ви цінні для Бога, і Він розраховує на вас у служінні людям. Попри труднощі, втому й виклики війни, потрібно залишатися вірними Господу, молитися за наступне покоління і продовжувати Божу справу», – підбадьорював молодих служителів єпископ з Буковини.

Наприкінці проповіді Романа Онуфрійчука брати, які потребували особливого духовного підкріплення та оновлення від Господа, вийшли вперед для молитви.

Проповідь Дмитра Шмідта – сімейне служіння

Наступним служив пастор Дмитро Шмідт, який згадав, що саме на Полтавщині, у двадцятирічному віці, розпочалося його служіння та духовне становлення. Він звернувся до слів апостола Павла до Тимофія: «Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних…» Проповідник наголосив, що служитель має бути прикладом у слові та у щоденному житті. Люди спочатку бачать наше життя, а вже потім слухають наші проповіді. Бог є Богом порядку, тому навіть у простих речах – поведінці, охайності, ставленні до людей – служитель має бути прикладом.

Особливу увагу проповідник приділив темі сім’ї. Нагадав присутнім, що головне служіння служителя починається не за кафедрою, а вдома. Діти вчаться віри, дивлячись на життя батьків. Як Ісак бачив віру Авраама, так і наші діти повинні бачити нашу посвяту Богові.

Служитель має берегти свою сім’ю, виховувати дітей у вірі та не втрачати духовного авторитету. Інколи навіть уміння визнати власну помилку перед дружиною чи дітьми зміцнює довіру та повагу.

Єпископ Михайло Роман підкреслив, що серед викликів головне – це продовжувати довіряти Богові. Він висловив подяку братам, які, попри тривоги і труднощі воєнного часу, продовжують служити: пасторам, дияконам, місіонерам, волонтерам, капеланам і проповідникам. Він наголосив, що братерська спільність зміцнює та надихає на подальшу працю для Божого Царства.

Молитва за зцілення та воїнів

Особливу частину служіння стала молитва за зцілення з помазанням оливою. Також була звершена щира молитва за тих, хто служить у Збройних Силах України, за поранених та полонених. Цю молитву зі сльозами завершив пастор церкви з Лубен Ігор Фень.

Після обіду, який з любов’ю приготували сестри місцевої церкви, відбулася жвава панельна дискусія у форматі «питання – відповіді». Говорили про те як залучати людей до праці в церкві; зберігати єдність між поколіннями; як краще поєднувати служіння із сімейним життям; також чому важливо постійно навчатися та духовно зростати.

Зустріч тривала майже шість годин, але час пролетів непомітно. Брати роз’їхалися по своїх церквах і місцях служіння підбадьорені, укріплені та сповнені нової наснаги від Господа.

Текст і фото: Геннадій АНДРОСОВ.