“Лавандове” спілкування: як сестри херсонської церкви знаходять втіху в жіночому служінні

Коли щодня і щоночі Херсон здригається від вибухів і гинуть мешканці, коли ранкове повітря просякнуте димом, а люди не можуть вільно пересуватись містом через велику кількість дронів, то навіть атеїсти звертаються до Бога та радять один одному читати 90-й Псалом. І майже всі віряни знають його вірші напам’ять. Тому, попри небезпеку, сестри церкви ХВЄ «Живе джерело» поспішали в Дім молитви на жіноче спілкування серпневої суботи. Тема його була «Впевненість Божого захисту» за популярним нині Псалмом 90.

Увійшовши до зали в Домі молитви, сестри відчули легкий заспокійливий запах лаванди. «Лавандове спілкування!» — відреагувала на це одна з жінок.

Цю цілющу рослину зібрали, висушили й надіслали поштою дбайливі сестри з Рівненщини, аби потішити віруючих херсонок та забезпечити підручним матеріалом охочих узяти участь у так званому «майстер-класі», що вже є невіддільною частиною кожного жіночого служіння.

Тон у детальному розгляді актуальної теми задала Анна Веренич, координаторка жіночого служіння на Херсонщині. Вона нагадала, як важливо зростати в упованні на Господа. «Адже Той, хто живе під покровом Всевишнього, перебуватиме в спокої. І Того, кого ти обрав Пристановищем — Він гарантує тобі безпеку. Не лише тоді, коли летять ракети, снаряди, «шахеди», міни чи дрони, а й завжди», — зауважила Анна.

Вона підкреслила, що нам необхідно постійно перебувати в молитовному стані, щоб відчувати Батьківську присутність у своєму житті на кожному кроці.

Далі Анна засвідчила слухачам, як Бог чує і відповідає на молитви з власного досвіду. «Був мінометний обстріл. Гучно вибухнуло недалеко від мого будинку зліва, а потім справа. Я молилася, щоб Господь зберіг і захистив людей. Коли все стихло, з дому вибігала сусідка, і ми побачили, що на нашій вулиці все добре. А вже після наступного подібного обстрілу в моєму селищі було зруйновано чотири будинки вщент, але ніхто не загинув. В такі моменти помічаєш невидиме, але реальне Боже піклування за людські душі».

Учасники спілкування розмірковували про те, як важливо перебувати у всеозброєнні Божому, аби уникати різноманітних винахідливих пасток  лукавого. Адже його наміри відомі: спокусити, похитнути віру, вкрасти час…

Говорили про те, як важливо контролювати своє перебування в інтернеті, молитися, щоб вчасно відрізняти правду від фейків.

Саме про це свою сумну історію розповіла присутнім сестра Лідія з Качкарівки, яка відгукнулася на прохання підтримати дівчинку на конкурсі малюнку, а натомість запустилась шахрайська програма. Вже через кілька хвилин їй почали телефонувати знайомі й сестри з церкви: «Що це ти просиш, аби ми скидали на таку-то картку 12 тис., 18 тис., 24 тис. гривень?»

Жінка звернулася до поліції. «Дякувати Богу, вони швидко розібралися, заблокували ці повідомлення», –  розповідає сестра Лідія.

Ще одна  учасниця «лавандового спілкування», сестра Ольга, поділилася як вони з чоловіком перебували в окупації майже 9 місяців. Щоб заробити на життя вона, як перукар, працювала на дому в клієнтів: «Літало, вибухало, а йти на роботу було потрібно. Перед виходом з дому та весь свій шлях молилася, читала подумки 90-й Псалом» – розповідає жінка. Припав їй до серця і Псалом 45-й, і вона раз по раз твердила: «Бог — пристановище наше і міць, допомога в скорботах».

Гостя з іншої церкви Наталя вразила присутніх виразною, проникливою декламацією вірша, в якому знайшла відображення реальна подія в аеропорту.

Обговорення Божих див і дій продовжилось  за традиційним чаюванням.

У другій частині служіння розпочався майстер-клас. Жінки за столиками прикрашали різнокольоровими стрічками вазочки для букетів лаванди. Анна Веренич зі своїми помічницями — Анею та Настею — допомагали.

Вікторія Пашута протягом усього заходу тішила та підбадьорювала присутніх чудовими псалмами.

Свій витвір із букетом лаванди та приємні враження від засвоєних уроків учасниці заходу понесли додому, ще й по упаковці вітамінів на додаток.

Валентина ГЕРАСКІНА.