«Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює» – під такою назвою пройшла жіноча конференція на Закарпатті
10 Жовтня, 2025 435 Переглядів

«Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює» – під такою назвою пройшла жіноча конференція на Закарпатті

На базі однієї з найстарших п’ятидесятницьких церков Закарпаття, у селі Заріччя на початку жовтня відбулася жіноча конференція Закарпатського об’єднання УЦХВЄ. Її темою обрали слова з Послання до Филип’ян 4:13: «Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює».

Захід зібрав понад 140 учасниць із різних церков області, які приїхали, щоб укріпитися у вірі та відчути підтримку одна одної.

Співом служили сестри із Заріччя, а у молитві благословення присутніх повів старший пресвітер церкви Василь Кенів. Він побажав усім Божої присутності в кожному серці.
Служіння продовжив чудовий спів сестер із церкви «Відродження» з села Великі Лучки.

Ведуча конференції Марія Дранчак, яка очолює сестринське служіння області, звернулася до сестер із коротким мотивуючим словом на тему «Христос усередині нас».

А основною викладачкою конференції була Діна Рибак, відповідальна за обласне сестринське служіння м. Луцька. Вона говорила на тему конференції та закликала сестер звертати пильну увагу на своє внутрішнє життя: «Слідкуй, Хто в тобі, і як ти поводишся з іншими!»

Далі був спів сестер із Великих Ком’ят. І Ольга Ийбер поділилася натхненним свідченням про силу молитви.
Особливим моментом стала молитва за хворих, нужденних, за служителів та гостей конференції.

Під час інтерактивної частини Діна Рибак провела зворушливу бесіду у форматі «запитання-відповідь». Вона запросила на сцену чотири групи сестер: дружин служителів, багатодітних матерів, жінок, чиї чоловіки ще не пізнали Бога, та вдів.

Кожна група ділилася своїми переживаннями, досвідом і тим, як Господь зміцнює їх у повсякденному житті. Це було щиро, глибоко і зворушливо.

Після обіду й теплого спілкування у залі на присутніх чекали спів та поетична хвилинка від сестри Тетяни з села Калин, а також свідчення від сестри Вікторії з Великих Ком’ят.

У завершальній частині сестрам служив брат Петро Рибак, який звершив молитву за Україну, за наших воїнів, за мир, за захист і Божу милість над нашою землею.
Це був особливо сильний момент єдності, коли весь зал підняв руки до неба з вірою і надією.

Конференція завершилася благословенням і словами вдячності організаторам, служителям та всім, хто долучився до проведення.
У серцях учасниць залишилася радість, підбадьорення та впевненість у тому, що з Христом можливо все.

«Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює!» (Фил. 4:13)

Анатолій ЛАКАТОШ.

Попередня «З кожним роком професійний рівень капеланів зростає» - Анатолій Козачок про Форум капеланів 2025
Наступна Життєві свідчення та історія християнських гімнів – Газета «Євангельський вісник», №56

Про автора

Вам також може сподобатися