Сила в немощи
Одно из условий жизни в Божьем Царстве – уподобиться детям.
Это звучит немного непривычно, даже слегка сбивает с толку. Например, необходимость родиться свыше звучит гораздо внушительнее.
Но Иисус сказал:
«Истинно говорю вам, если не обратитесь и не будете как дети, не войдете в Царство Небесное» (Матф.18:3).
Суть слов Христа довольно ясна и однозначна: чтобы войти в Его Царство, мы должны обратиться и быть как дети, иначе – не сможем войти.
Наверное, в этом условии сокрыто больше, чем можно предположить.
Одной из характерных особенностей, присущей детям, является их естественная беспомощность. И чувство этой не наигранной беспомощности делает детей абсолютно зависимыми от папы и мамы.
Не об этом ли говорил и апостол Павел, как о залоге силы и Божьей поддержки?
«Когда я немощен, тогда силен» (2 Кор. 12:10).
Казалось бы, так банально, но, возможно, именно этого нам иногда и не хватает? Может, как раз вот этой детской, естественной и не наигранной беспомощности нам не достает, чтобы жить в Царстве Бога?
Ведь только беспомощность делает человека зависимым, и если это зависимость от Бога – значит сильным.
Я верю, что события последних месяцев многим помогут обрести эту критично важную особенность. Я верю, что Бог очень в этом заинтересован.
Ведь часто мы просто поем об этом, говорим в красивых словах молитвы, но этого не достаточно. Зачастую мы, все же, продолжаем надеяться на себя, свои силы, мудрость и другие человеческие факторы. А правда в том, что я силен, когда немощен, а не когда пою об этом.
Я повторюсь: детская, не наигранная беспомощность делает нас зависимыми, а зависимость от Бога – это залог нашей силы.
Давайте благодарить Бога за ситуации, которые помогают нам чувствовать свою беспомощность.
Вам також може сподобатися
Cвяті незаступники, або Моя хата скраю
Скільки стріл та списів було зламано в суперечках християн щодо заступництва так званих «святих». Хтось справді вважає окремих героїв віри за святих заступників, які є своєрідними посередниками між Богом та людьми, хтось авторитетно заявляє, що це не біблійна практика. Не будемо встрявати у суперечку, про це сказано вже дуже багато і ми нічого нового не додамо. Краще поговорімо про «святих незаступників». Так, виявляється, є і такі.
Кто ест и пьет недостойно
Наверное, многие обитатели онлайн-мира посчитают не актуальным сейчас вопрос достойного участия в причастии. Но пусть подождет поток новостей и прочей информации, а мы на минутку направим наши мысли к этому немаловажному вопросу.
Знеструмлене християнство
Якось на одній християнській конференції несподівано не стало електричного струму. Те, що погасло світло, було ще півбіди. Найгірше — не працювали мікрофони, відеокамери, музичні інструменти. Після декількох хвилин героїчних спроб продовжити хід конференції ведучий змушений був оголосити перерву, доки буде усунена поломка…
З цієї нагоди пригадується ще один випадок, про який йшлося в одному документальному відеофільмі. Він був присвячений одній з грізних сил природи: обледенінню. Серед численних прикладів, які приводилися у фільмі, запам’яталася ситуація у Канаді, яка склалася років 10 тому. Через збіг погодних умов одного дня значна частина території країни виявилася покритою товстим шаром льоду. Він був скрізь: на гілках, дротах електроліній, будинках. Найстрашніше те, що вага льоду була такою великою, що ламалися не лише столітні дерева, але й міцні високовольтні опори. В результаті третина Канади залишилася без електроструму. Життя на декілька днів у високорозвинутій країні завмерло…