Як не зламатися у випробуваннях?

Відповідає Юлія Могильчак
Велика помилка думати, що коли ти став віруючим, твоє життя буде легким і безтурботним. «Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш» (Пс. 70:20).
Боже Слово говорить, що Бог – швидкий Помічник в наших бідах. Але це також не означає, що в житті будуть лише печалі і труднощі, думати так – помилка.
Написано, що «для всього – свій час». І моя відповідальність – проходячи через різні періоди свого життя, за все бути вдячною Богу. Тому що Він як Творець (Митець) бачить кінцевий результат.
Остання п’ятирічка – особливо важкий час у моєму житті. Та водночас і корисний. Труднощі, кризи – це нові можливості. Починається перезавантаження, змінюються цінності і пріоритети.
Щойно лиш я дещо оговталася після воєнних подій у Слов’янську і на Донбасі, як прийшло нове випробування – хвороба і смерть мами. Боляче, швидко, несподівано…
2015 рік був для мене особливо активним. Всеукраїнська жіноча конференція, поїздка на планер до Львова, молодіжний з’їзд у Малині… Я була в служінні, і це допомогло мені справитися з неминучістю розлуки. Пустиню хвороби пройшла без жаху і паніки, Бог давав особливий мир.
2016 рік – нові випробування. Лікарі діагностували пухлину у шлунку мого чоловіка. Молитви, пости і повна довіра Богові…
Бог продовжив його життя ще на три роки. Навколо війна, а в Черкаському будується дім молитви. Я вірю, що пасторське служіння мого чоловіка виконано так, як це запланував Господь.
Чоловік пішов, а я тут, на землі, щоб все продовжувалося: треба служити людям, любити дітей і допомогти їм знайти Господа. Треба йти далі.
Хтось обнімає на кладовищі холодне каміння, але нам Господь залишив надію на зустріч з Ним і всіма, хто вірний Йому.
«І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці… І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?… Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала…» (Марка 4:37-39).
Це одна з улюблених історій мого чоловіка. Та і мене вона часто надихала. Це і є рецепт, як вистояти і не зламатися в випробуваннях. Жити в вірі і повній довірі Богу.
Виводь свій човен, дивися хвилям в лице, навіть якщо нема сили йти далі. Стій, кидай якір і чекай. Бог вірний. «Бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе!» (Єремії 30:11).
Текст: facebook

Вам також може сподобатися
«Чи добре бути жінкою?»
Відповідає Oksana Najjdich Багато дівчат в дитинстві заздрили хлопцям і
«Якщо Бог – добрий, чому світ наповнений стражданнями?»
Відповідає Анна Веренич Часто діти не розуміють, чому батьки змушують
“Слово Боже – лист, адресований особисто вам”
«Всі з кафедр авторитетно говорять, що Бог милуючий. Я радісно