Любити, молитися, вірити: сестри Львівщини затвердили план роботи на наступний квартал

Щоквартальні наради є не тільки часом звіту і планів, а й чудовою нагодою поспілкуватися та отримати цінні поради для служіння.  Остання з них пройшли на базі церкви «Жива Надія» у м. Львові.

Традиційно, зі словом привітання  до присутніх звернулася очільниця відділу жіночого служіння у Львівській області Надія Потопник. Вона представила сестер, які нещодавно долучилися до служіння та ознайомила з порядком денним.

Старший пресвітер Львівського Об’єднання УЦХВЄ Володимир Якимів звернувся до сестер зі словом підбадьорення та заохочення. На Біблійному прикладі хананеянки Рахав служитель нагадав сестрам про те, як важливо слухати Божі Слова, укласти завіт з Богом, виявити свою віру у вчинках і посвятити себе та свій дім Богу.

Приємною несподіванкою для сестер стали книги, які Володимир Якимів подарував кожній учасниці зустрічі.
Тетяна Мединська, адміністратор жіночого служіння в області, представила звіт за три місяці. Також, на основі Біблійного тексту з Екклезіяста 11:4-6, заохотила присутніх працювати на ниві Божій, не дивлячись на обставини.

Дуже важливим для сестер є молитовний напрямок служіння. Щовечора християнки проводять молитовну годину у режимі мобільної конференції. Щосуботи – обласна молитва подяки у тому ж режимі. Також кожного місяця з 1 по 9 число сестри проводять молитовний марафон.

Свідченнями про силу молитви поділилася Надія Потопник: «Одного вечора до молитви, як завжди, долучилася одна з вірянок. Вона розповіла, що уже місяць її син значився безвісти зниклим у зоні бойових дій. Жінка поділилася своїм горем і попросила підтримати у молитві, бо сама дуже втомилася. Всі ревно молилися. Вранці жіноцтво облетіла радісна звістка: «Син подзвонив!!!». Хлопець був пораненим і лежав у госпіталі. Як тільки зміг – повідомив мамі де є, і що з ним. Радість була неймовірною!!!

У іншої молитовниці були дуже складні обставини вдома. Вона одна навернулась до Бога і її батько, якому 84 роки, усіляко її ображав та проклинав. Вона дуже боялася батькових проклять. І знову ревна молитва… через три дні батько пішов до храму і покаявся. Зміни, які відбулися з ним, очевидні для усіх знайомих. І таких свідчень є дуже багато. Кожне з них зміцнює нашу віру і додає сили молитися ще більш ревно», – каже очільниця відділу.

Насамкінець відповідальні за жіноче служіння по регіонах та церквах обговорили плани та поставили цілі на наступних три місяці.
Оксана Сухарина