«Рада Церков і релігійних організацій стала голосом України у світі» – промова Анатолія Козачка до 30-річчя ВРЦіРО

16 липня 2026 року в Києві відбулися урочисті заходи з нагоди 30-річчя Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), у яких взяли участь українські та іноземні релігійні діячі, представники органів влади й громадськості, посли та дипломати різних держав, військовослужбовці, науковці й експерти.

У вітальній промові старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок наголосив, що захист свободи віросповідання стане одним із найважливіших питань майбутнього. Нижче подаємо повний текст його виступу.

«Шановні члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, гості, державні діячі!

Вітаю вас із важливою історичною віхою — 30-річчям життя і діяльності Ради!

Для мене Рада дещо схожа на оркестр, у якому є багато різних інструментів. Саме завдяки цьому різноманіттю народжується гарна мелодія, твориться симфонія стосунків.

Як ви знаєте, одне з покликань священнослужителів — будувати мости. Ми зуміли побудувати мости між собою. Починаючи з 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ми також будуємо міжнародні мости.

Отже, Рада — це унікальний приклад не лише культури міжрелігійного діалогу, а й міжнародної дипломатії — своєрідної дипломатичної місії, голосу українського суспільства. Ми були у Сполучених Штатах, країнах Європи, Глобального Півдня, Африки та Азії — фактично по всьому світу.

Я не належу до покоління, яке заснувало цю Раду. Я належу до покоління, яке стало на плечі своїх попередників і продовжує цей шлях, спираючись на ті цінності, які були задекларовані та за які Рада бореться. Тому хочу говорити про перспективи.

Саме ця м’яка сила нашої дипломатії допомогла відкрити двері до кабінетів найвищих посадовців у різних країнах, де ми змогли донести правду про війну, про релігійну свободу в Україні, а також про те, що може статися в інших країнах, якщо світ не почне протидіяти злу.

Маючи цей величезний досвід адвокації, захисту інтересів України та релігійної свободи, ми добре розуміємо, що світ дуже часто сприймав релігійну мапу Східної Європи через викривлені наративи чужих голосів. Не раз нам доводилося це виправляти. Тому я думаю, що ми вже певною мірою створили міжнародну платформу для розмови про релігійну свободу.

Дивлячись на те, як сьогодні розвивається світ, складається враження, що захист релігійної свободи стане одним із найважливіших питань майбутнього. Причому не лише в авторитарних суспільствах, а й у демократичних країнах це питання постає з новою силою.

Тому, можливо, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій зможе послужити не тільки Україні, де ми називаємо себе своєрідними сторожами релігійної свободи, а й усьому світові, створивши потужну платформу для спілкування та співпраці. Можливо, навіть варто подумати про щорічний міжнародний форум із питань релігійної свободи.

Як я вже казав, для мене це питання надзвичайно важливе. Я прагну, щоб релігійна свобода, здобута такою великою ціною нашими попередниками, залишалася і для нас, і для наших дітей, і для всього світу.

Ще раз щиро вітаю! Я думаю, що наш приклад спільноти дає добру надію та перспективу для українського суспільства.

Божих благословінь!»