ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ!

До чого, насамперед, важливо прагнути (досягати) християнинові? Святе Письмо дає на це чітку відповідь: «ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ» (1 Кор. 14:1). Рос. мовою: ДОСТИГАЙТЕ ЛЮБВИ! У перекладі з грецької мови: ЖЕНІТЬСЯ ЗА ЛЮБОВ’Ю!

Любов згідно Євангелії – дар і водночас – плід. «Божа любов вилилася в наші серця Святим Духом, який нам даний» (Рим. 5:5). Це – Божий дар. «А плід духа: любов…» (Гал. 5:22). Це – плід духа, який потрібно зрощувати у ретельній і копіткій праці (у великому терпінні). І зауважте: «плід духа» з малої букви. Тобто це спільна праця нашого духа з Духом Святим. Врешті, Бог є любов! «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог у ньому перебуває» (1 Ін. 4:16). «Хто любить Бога, той любить і брата» (1 Ін. 4:21).

ХОЧЕШ НАДБАТИ ЛЮБОВ? Наблизься до Бога, перебувай у Бозі! Неабияке зусилля, час, старання потрібні для того, щоб зростити плід любові. Проходять роки, і ти вникаєш у себе та вчення Христа і розумієш, що належним чином не досягнув любові. З одного боку це плюс: якщо ти усвідомлюєш, що не любиш, то є надія виправитися. Трагедія тоді, коли людина стверджує, що у неї все в порядку з любов’ю, а всі інші неправі. Але з іншого боку: якщо не любиш, то це також ознака того, що твоя віра залишається на тілесному рівні.

ЧИ СКЛАДНО ЛЮБИТИ? Складно для того, хто не помер для гріха, хто не розіп’явся з Христом (Гал. 2:19). У кого егоїзм і стара гріховна природа диктують свої умови духу, такій людині складно любити (практично неможливо). Але якщо Дух Святий у серці християнина займає гідне місце, часто з’єднується з нашим духом у молитві єднання («наповнюйтесь Духом!» згідно Єф. 5:18), то тоді поняття «любити» стає природнім (як дихати, як їсти…).
Людина дихає, і їй не обов’язково скрупульозно знати склад повітря, якщо їсть, їй не обов’язково знати молекулярний склад їжі. Так само й любов. Людина, яка перебуває у Божій любові, віддає любов іншим, як те, що природно її новій природі у Христі. ОТЖЕ, ЛЮБОВ ПОВИННА СТАТИ У НАС ПРИРОДНОЮ СКЛАДОВОЮ НАШОГО ЄСТВА. Згідно нашої гріховної природи (старого внутрішнього чоловіка) любити протиприродно, але ж ми – нове творіння! «Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2 Кор. 5:17).

ТИ НЕ МОЖЕШ ЛЮБИТИ? Не можеш терпіти? Не можеш зносити немочі ближнього? Тебе все дратує? Ти скрізь бачиш лише несправедливість? ХТО ВИНЕН? Роби винуватцем не когось, а себе винувать: «Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій» (Плач Ієрем. 3:39). Через що не вдається любити згідно вчення Христа? Насамперед, через власні амбіції, через гордощі, егоїзм, образливість, самолюбство (та інші ознаки – плоди – грішної плоті). Навіть якщо інші люди не люблять тебе і відносяться в чомусь несправедливо до тебе, то чи повинно це бути приводом твоєї нелюбові? Ні. Це порядок відносин цього світу і стародавнього закону: люби ближнього і ненавидь ворога. А закон Христа проголошує: люби свого ворога! (Мт. 5:44). Помилкова позиція: шукати винуватців, причини своїх невдач в інших людях (обставинах). А правильна позиція: винуватити себе, шукати причину нелюбові в собі за будь-яких зовнішніх обставин. ЯКЩО ТИ НЕ ЛЮБИШ – ВИНУВАТИЙ ТІЛЬКИ ТИ САМ. Нелюбов – проблема людини, що не любить, але не проблема інших (домашніх, церкви).
ОТОЖ:
СТАРАННО ДОСЯГАЙМО ЛЮБОВІ,
ТЕРПЛЯЧЕ ЖЕНІМОСЯ ЗА ЛЮБОВ’Ю,
ПОСТІЙНО ДБАЙМО ПРО ЛЮБОВ!
І БОГ ЛЮБОВІ НЕХАЙ ПАНУЄ В НАШИХ СЕРЦЯХ!
АМІНЬ.

Автор Геннадій Андросов