«Я хочу лікувати душі, навіть якщо не скажуть «дякую» – у Хмельницькому відбулася конференція душеопікунів

Департамент душеопікунства УЦХВЄ спільно з відділом освіти Хмельницького обласного об’єднання 3 квітня провів навчальну конференцію для душеопікунів. Головний спікер, проректор Полтавської богословської семінарії, радник консула України в США Ігор Скрипніченко ознайомив присутніх із видами травм та основними принципами, як правильно проходити шлях відновлення разом із людиною, котра пережила військову травму.

 У світі з моменту гріхопадіння панує зло і люди часто не вміють або не можуть уникнути його наслідків. Тому тема душевних та психологічних травм залишається актуальною завжди.

Шукаючи зцілення, люди звертаються до психологів, хтось шукає поради в рабинів, мудреців, вчителів. Однак у більшості випадків постраждалі українці, на жаль, не мають поряд людей, які вміють працювати з душевною травмою і не беруть за це гроші. Водночас християни, які зацікавлені у зціленні ближнього, бо цьому навчає нас Ісус, готові допомагати безкорисно.

«Сьогодні у нас, християн, конкуренції фактично немає, бо здебільшого людям немає куди йти по допомогу. Упевнений, що наша країна розцвіте, коли голос євангельський через душеопікунство буде чутний поза межами церкви!» – зауважив Ігор Скрипніченко.

Методики психології, що базуються на підвалинах Євангелія, стають дієвим інструментом у зціленні людських душ. Вони вже показали свою ефективність у роботі з травмованими військовими та цивільними людьми, які постраждали під час воєнних дій.

Більшість із нас бачить і знає лише малий відсоток того жаху, який коїться на фронті, в окупованих та деокупованих містах і селах. Фізична війна закінчиться, але боротьба за життя людей (жертв насилля, дітей, які втратили батьків, свідків страшних подій) продовжиться.

Психологічна або душевна травма й справді часом є страшнішою за фізичну, бо її не видно. Інколи травмована людина замикається в собі та починає вдавати, що все добре, але як тільки з’являється певний подразник (тригер) або важка ситуація, симптоми проявляються знову, і їх наслідки можуть бути катастрофічними.

«Сьогодні люди потребують лікарів, тих, хто зможе допомогти та буде зацікавлений ними!» – наголосив спікер. За його словами, навчання душеопікунів, що проводить сьогодні церква, сприяє зрощенню так званих «публічних мудреців», якими завжди були активні християни.

«Наше бажання бути лікарями душ починається з думки про те, кому і як у своєму оточенні я можу допомогти. А також із розуміння, що зміни на краще у нашій країні починаються з нас самих», – пояснює  Ігор Скрипніченко.