«Сила і порядність – одежа її, і весело дивиться вона у майбутнє»

20 січня відбулося звітне засідання комітету жіночого віділу Церкви ХВЄ України. Проходило воно в Ірпіні у домі Маргарити Федорчук. Три місяці тому Бог покликав чоловіка сестри Рити у Свої чудові оселі, але його дім і надалі відчинений для дітей Божих. За словами сестри Рити, для неї велика честь – служити Богові всім, чим може, у тому числі і домівкою. І вона справді служила. Нехай Господь віддячить їй Своїми небесними благословеннями, хай потішить її душу у ці дні, коли сердечні рани ще такі болючі. А ще хай благословить сестер, які допомагали їй у цьому служінні.

У вступному слові відповідальна за жіноче служіння в Україні Віра Деркач наголосила, що ми живемо в особливий час – час, коли треба завершувати працю для Господа, бо ниви вже пополовіли і ось-ось почнуться жнива. І хто, як не ми, дасть поживу спрагненим і голодним, яких навколо так багато. Саме до нас звернені сьогодні слова Ісуса Христа: «Нагодуйте їх ви…» (Мт. 14:16).
«Чим можемо ми нагодувати тих, хто до нас приходить? Потрібно обновлятися Господньою силою, щоб служити людям. А те, що ми дамо людям, не зменшиться, бо воно Боже. Чим більше ми роздаємо, тим більше повертається до нас».
Потім була гаряча молитва подяки Богові за те, що Він ніколи не покидає, аби лиш ми були готові йти і роздавати Його поживу, перебуваючи в центрі Його волі, на тих місцях, на які Він нас поставив. А Господь заохотив сестер пророчим словом: «Грійтесь і харчуйтеся біля Мого вогню і завжди матимете поживу».
Далі відповідальні за роботу з певних напрямків служінь звітували про свою діяльність за останнє півріччя минулого року. Були прийняті рішення провести в березні на базі Київського біблійного інституту навчальні семінари для відповідальних за молитовне і соціальне служіння; створені оргкомітети для підготовки до Всеукраїнської жіночої конференції, яка запланована на 28 червня – 1 липня цього року, а також для підготовки спеціальної програми служіння сестрам на щорічній молодіжній конференції в Малині.
Наступного дня, 21 січня, у приміщенні КБІ пройшла звітна конференція відділу жіночого служіння. У вступному слові Віра Деркач продовжила попередню тему про поживу Господню, нагадавши біблійну історію про чудо нагодування людей п’ятьма хлібами і двома рибками. Учні не розуміли, чого хотів від них Ісус. Як вони можуть нагодувати таку безліч? Хто вони такі, врешті-решт.
Чи й нам не доводилося чути на свою адресу: «А хто ти така?..» або й самій собі говорити такі слова. Але коли Бог хоче щось робити, Він вживає нас дивним чином, і ми бачимо Божі чудеса. Тому й до сьогодні Божої поживи для нас не меншає. Він дає нам її з подостатком. А щоб ми не звикли і не нехтували цим подостатком, Він попереджає: «А позостале зберіть…»
«Господь не спитає з нас за те, що ми не можемо зробити, але спитає за все, що ми робити можемо», – наголосила сестра Віра.
Участь у конференції взяв заступник старшого єпископа ЦХВЄУ Микола Синюк. Слово, звернене до сестер, базувалося на 25-му вірші 31-го розділу Приповістей Соломона: «Сила і порядність – одежа її, і весело дивиться вона у майбутнє».
Мова йде про духовну одіж благочестивої жінки. Але насамперед Микола Петрович нагадав, що першим модельєром і кравцем був Сам Бог. Одяг – це не просто захист від холоду. Це ілюстрація певної прихильності і любові (згадаймо Якова, який пошив для свого улюбленця Йосипа особливе вбрання). Роздертий одяг – ознака печалі (як це було у Йова). Одяг жінки із 31-го розділу Приповістей – вісон і кармазин. А весь дім її одягнений подвійно. Але це в фізичному вимірі. А в духовному її одежа – сила і порядність. І виявляється, від духовного одягу залежить її доля – «весело дивиться вона у майбутнє». Духовний одяг визначає перспективу на майбутнє.
Одна зі складових цієї одежі – порядність. Тобто те, що не дозволяє поводитися негідно, неправильно. А в чому ж полягає її сила? Відповідей можна дати багато, але в підсумку вони зводяться до однієї: сила жінки – в покорі Богові. Згадаймо молитву Марії: «… зглянувся Він на покору Своєї раби…» Або ще такі її слова: «Нехай буде мені згідно зі словом Твоїм…»
Отож покора і порядність – це той симбіоз, який дає право і підставу весело дивитися в майбутнє. Мати це право Микола Петрович побажав усім присутнім.
Після звіту відповідальних за жіночі служіння в областях були обговорені плани на рік, що почався, визначена стратегія структурної перебудови жіночого служіння в Україні.
З коротким, але дуже проникливим і сильним словом до сестер звернулася гостя з Америки Лариса Бубела. Вона розповіла, що протягом двох днів перебування на сестринських спільностях в її голові безперервно звучать рядки з відомої християнської пісні «Господь нам зустріч дарував…»
«І справді, це Господь подарував нам зустріч. Ми повинні розуміти, що випадковостей у житті не буває і кожна така зустріч впливає на нашу долю, несе зміни у житті і служінні».
Сестра Лариса зачитала вірш із Книги пророка Єремії: «Оливка зелена, гарна плодом хорошим», – так кликнув Господь твоє ймення» (Єр. 11:16). Оливка – це символ довголіття і плодючого життя. З оливок робили єлей, і всі ми покликані бути єлеєм Божого помазання, пам’ятаючи, що він має властивість випаровуватися, тож постійно треба дбати про його запаси. З оливок робили також олію, яка слугувала пальним для світильника. І цей світильник повинен був горіти вдень і вночі.
«Будьмо такими оливками! Нехай вогонь Духа Святого горить у нас завжди, – закликала сестра Лариса. – Матір Тереза говорила: «Де велика любов, там відбуваються великі чудеса». Люди часто просять: «Боже, зроби для мене те і те». Але так мало людей кажуть: «Боже, що я можу зробити для Тебе?». Він на Голгофі зробив для нас усе. Що робимо для Нього ми?».
І знову була молитва – щира і ревна, полита рясними сльозами. А потім загальне фото. Одна з присутніх сказала, що її чоловік жартома запитував, чи можуть сестри хоч на одній фотографії виглядати не заплаканими. Мабуть, ні, тому що коли молишся, Божа присутність наповнює жіночу душу особливими емоціями і переживаннями, особливою любов’ю до Бога і до людей, яка і є головним стимулом і натхненником у служінні. Тож ми готові служити.
Людмила Бендус