Що робити, коли не знаєш, що…?
Почнемо із зворотнього: що робити, коли багато справ? Пригадую одного старшого чоловіка, який давав таку пораду: «коли маєш сім робіт на день, то дві зроби, а п’ять залиш… – і після паузи – за все життя дуууже багато роботи залишиш…» Проте, його філософія праці була скоріше всього жартом, оскільки своє життя закінчив на полі, йдучи за плугом…
А тепер про те, що робити, коли не знаєш що… Подібне трапляється і ніхто з нас не виняток. Так буває: ситуація, момент, обставини…, що там ще впливає на нашу вимушену зупинку???
Погодьмося – ми готові багато віддати за одну єдину пораду – що робити, що далі??? До речі, про подібне вголос не говоримо. Чому? Щоб не видаватися слабаками, адже у нас усе ок! Аварійку, як правило, не вмикаємо – просто призупиняємося на узбіччі і не реагуємо на тих хто мчить мимо нас, ніби маючи ціль… Так що далі?
— Господи, що мені робити…? — це молода людина до Христа з питанням. Насправді, юнак знав що і як робити, і навіть мав успіх та матеріальне благополуччя. (Мт. 19-16)
Питання «що робити» як правило, стосується не роботи, як такої, а глибокого внутрішнього пошуку себе, нового одкровення від Бога, чіткого бачення цілі.
— Господи, що накажеш мені робити…? – це Савл по дорозі у Дамаск із конкретною ціллю. Він знав, що має робити, листи-доручення при ньому але…, що маю робити? (Дії ап.9-6)
— Я йду ловити рибу – це апостол Петро. Ціла ніч тяжкої праці. Марно, жодної рибки… Він знав, що робити?
— «Що робити?» — це письменник-філософ Чернишевський у пошуках відповіді на одвічні питання внутрішнього, духовного запиту.
26-й президент США Теодор Рузвельт для себе це питання вирішував так: «роби, що можеш, з тим, що у тебе є, там, де ти є…»
Варто закидати невода, навіть тоді, коли риба не ловиться. Ніч невдалої рибалки всеодно закінчиться, а на березі Хтось вже розпалив багаття, гукає до стомлених невдачею рибалок…
Не можеш йти по воді – кидайся у хвилі й пливи. Це ти точно зможеш. На березі Христос….
Що робити???
Вам також може сподобатися
Бродить привид по Європі. Ще одного «ізму»
Ті, кому випадає подорожувати по Європі бачать гарні дороги, економічний розквіт, верховенство права, сите, гарне життя – це зовнішнє, видиме, і, звичайно, хотілось би це бачити в Україні. Однак є речі невидимі, але реальні і дуже впливові – це моральна криза, що вразила Європу, котра піднімалась на християнських цінностях попередніх поколінь. Сьогодні вона деградує, з’явились нові цінності, нові «ізми», що свого часу принесли великі руїни в народи світу.
«Він — Божий Син. Він небом обцілований»
* * * Він — Божий Син. Він небом
Рассуждая о Теле Господнем
Продолжая размышления о Вечере Господней (см.начало), хочется обратить внимание на то, что Павел начинает речь об этом с довольно простых и банальных моментов. Он возмущен тем, КАК проходит вечеря.
“Так вот, хотя вы и собираетесь вместе, это нельзя назвать трапезой Господа. Каждый из вас налегает на собственную трапезу. И вот один уходит голодный, а другой сыт и напивается” (1 Кор. 11:20-34. РВ).