«Коли церква йде до людей» – фрагменти зустрічі для літніх мешканців Івано-Франківська

Учасниця зустрічі для людей похилого віку, яку на початку жовтня провела команда жіночого відділу Івано-Франківської церкви ХВЄ, підійшла до однієї з організаторів і сказала.  «Якось на запитання, чим, на його думку, євангельська церква відрізняється від католицької, Любомир Гузар відповів: «Ми запрошуємо людей до церкви. А в них церква йде до людей. І цьому нам треба вчитися і вчитися». Ваша церква йде до людей. І ми вам за це дуже вдячні».

Такі зустрічі тут проводяться регулярно. Особливістю останньої стало те, що, окрім тих, хто відвідує богослужіння в цій церкві, на спілкування запросили людей старшого віку з мікрорайону незалежно від того, яку церкву вони відвідують. Окрема подяка за це Івано-Франківському територіальному центру соціального обслуговування (директор – п. Марія Кушнір), працівники якого допомогли зорганізувати стареньких.

Ще одна особливість заходу – дивовижно тепла атмосфера, яку відчули присутні – і гості, і всі задіяні в програмі. А досягти такого не так вже і просто, коли гостей – добра сотня. Старенькі люди не часто бувають у центрі уваги й іноді з недовірою сприймають вияви любові до них з боку майже незнайомих осіб, коли вдома рідні діти чи внуки цим їх не балують. Але після теплого привітання старшого пастора церкви, єпископа Юрія Веремія і його молитви за них ця настороженість минула. І згодом багато з гостей свідчили про те, що почуваються тут краще, ніж іноді вдома.

Програма зустрічі була спланована так, щоб послужити стареньким смачною їжею і концертною програмою, а також надати їм можливість поділитися своїм життєвим досвідом і навіть заспівати. Одна з гостей, психоневролог за фахом, зазначила, що була приємно здивована відвертими та щирими словами пастора-євангеліста Івано-Франківської церкви ХВЄ Геннадія Ліптуги. Мовляв, у світі  не заведено бути такими відвертими – цим одразу ж хтось скористається. Але церква – це інший світ, світ Божої любові і турботи. Тому тут можна бути щирим, тут тебе люблять, підтримають і завжди допоможуть.

Дуже припали стареньким до вподоби пісні у виконанні гурту «Тільки віруй» (Олег Гиляка, Олександр Макогон). І коли наприкінці пресвітер Петро Вернигора запитав, чи хотіли б вони мати ще таку зустріч, пролунало одностайне «так». І на його пропозицію так само одностайно помолилися за організаторів зустрічі і за кухарів, які подбали про дуже смачну гостину.

Людмила Бендус.

Фото Мирослави Карп’юк.