Коли немає надії на Бога, серце наповняє зневіра – у Тернополі сестри провели конференцію надії

Вир війни із буревіями тривог, смертей, втрат і сліз часто гасить надію в серцях людей, вселяючи розпач та зневіру. Непрості обставини життя іноді тиснуть на нас звідусіль і дуже важко з цим впоратися. Про те, як це можна зробити, розбиралися учасниці сестринської конференції на тему «Май надію на Бога», що відбулася 4 березня в Домі молитви по вул. Квітовій, 19 в Тернополі.

Зал був заповнений сестрами, які мали бажання молитися та славити Бога.

Розпочав служіння старший пресвітер місцевої церкви Василь Проць. «Дуже важливо, щоб наша надія була на Бога. Але перш ніж надіятися, треба вірити. Надіятися – це означає боротися, любити, вірити й прощати», – зазначив служитель. Також він звершив молитву благословіння на хід подальшого служіння.

Завідувачка відділу сестринського служіння на Тернопільщині Алла Тивонюк звернулася до сестер зі словом підбадьорення, згадавши приклад біблійних героїнь Рут, Ноомі, Авігаїл. Вони не були посоромлені за свою надію на Бога.

Галина Терещенко, яка хоча і передала минулого року свої обов’язки в сестринському служінні сестрі Аллі Тивонюк, проте продовжує невтомно працювати у сестринському відділі, представила для присутніх сестру Оксану Юзюк, чоловік якої, старший пресвітер Шумщини, зараз несе служіння капелана на передових лініях фронту, та закликала молитовно підтримувати ті сім’ї, чиї рідні зараз захищають нашу країну.

Оксана Юзюк поділилася своїми тривогами та переживаннями як дружини військового капелана, а також свідченнями милості Божої, яку Бог не раз проявляв у цей нелегкий час.

Єпископ Володимир Терещенко виголосив проповідь, в основу якої поклав біблійну розповідь про подружжя Авігаїл та Навала, підкресливши мудрість та розсудливість жінки. Також він звершив молитву за всіх військовослужбовців нашої країни, щоб Бог беріг їх і через їхню невтомну працю посилав захист для нашої країни.

Основний виклад мав старший пресвітер Тернопільщини Віталій Яцюк. «Надія – це впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, вона приносить радість. Коли немає надії, серце наповняє зневіра. Коли ми надіємося на Бога, ми будемо у виграші, тому що у Бога необмежені можливості для розв’язання наших проблем. Бог – джерело нашої надії», – ці та інші тези, що прозвучали у проповіді спонукали сестер зміцнятися у надії.

Співом служив гурт сестер зі смт Вишнівець. Вірші декламували Оксана Гудзь та Надія Логвись.

Також чудовим свідченням милості Божої послужила сестра Світлана Максимлюк. Вона розповіла, як Бог зцілив її чоловіка, пастора церкви села Печірна, від онкології.

Після цього Юрій Максимлюк звершив молитву за численні прохання і потреби, які були у людей.

Після служіння учасників конференції пригостили смачним обідом.

День був хоч весняний, проте дуже вітряний, хмари ховали сонце. Але виходячи з теплого і затишного приміщення Дому молитви, кожен, дивлячись на ці примхи погоди, міг задуматися: як після буревію ми очікуємо затишшя, так і після штормів життя ми надіємося мати відпочинок в оселях Отця на небесах.

Тому надіймося на Бога і ця надія ніколи не засоромить нас!

Оксана Гудзь