У Києві відбулася перша Всеукраїнська зустріч членів Асоціації громадських об’єднань та благодійних організацій УЦХВЄ

Служителі церков, які очолюють громадські об’єднання та благодійні організації різних напрямків діяльності, зібралися у Києві 12 червня. Мета заходу обговорити спільні вектори служіння, а також долучитися до створення майданчика для обміну досвідом і взаємодопомоги, яким покликана стати громадська спілка «Всеукраїнська асоціація громадських об’єднань та благодійних організацій».

Відкриваючи захід, перший заступник старшого єпископа Анатолій Козачок нагадав біблійну історію про чудо – Ісус нагодував тисячі людей двома рибами і п’ятьма хлібами: «Чи зауважували ви, що лише коли учні розсадили народ по п’ятдесят (тобто навели  порядок у натовпі) Христос зробив чудо? Я так вірю, що коли ми наведемо чіткий порядок у сфері громадських організацій і фондів, Бог почне робити чудо», – підкреслив Анатолій Миколайович.

Під час робочої частини зустрічі прозвучало багато корисної і актуальної  інформації. Зокрема, директор юридичного департаменту УЦХВЄ Олександр Йовжій поінформував про нормативно-правову основу діяльності громадських і благодійних організацій. Дав відповідь на запитання присутніх у залі. Після чого голова новоствореної громадської спілки Ярослав Котилко говорив про різні вектори співпраці церкви та громадськості.

Для чого церквам потрібні ГО?

Спікер запропонував зазирнути у недалеке майбутнє: «Вже сьогодні у ВР є законопроєкт про відсоткову філантропію (механізм фінансової підтримки неприбуткових організацій). Згідно з законом, впровадження якого в Україні вимагає ЄС,  1% від доходу підприємець зможе скерувати на діяльність громадської чи благодійної організації за своїм вибором, – пояснює Ярослав Котилко. – У Європі на вулицях я бачив білборди, з інформацією такого змісту: «Наша громадська організація займається допомогою дітям-сиротам (чи здійснює іншу соціальну роботу). 1% ваших  доходів допоможе нам більше зробити у цій сфері». Все, що потрібно підприємцю – наприкінці року у своїй декларації написати код ЄДРПО цієї неприбуткової організації.

За словами спікера, для церков створення ГО – це також можливість отримати додаткові джерела фінансування проєктів через систему отримання грантів, дотації від держави або інших донорів.

Чи варто демонструвати свою діяльність?

В контексті вищесказаного, постає запитання: «Чи варто християнам демонструвати свою діяльність у ЗМІ та соціальних мережах? А як же принцип –  «нехай ліва рука твоя не знає, що робить права?» Звичайно – це важливий принцип для особистого життя християнина. Що ж стосується  церковної громади, то тут краще застосувати уривок із Мат.5:16 «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі».

Чим тривалішою є історія громадської організації або фонду, та чим активнішою вона є, тим більше шансів отримати гранти або іншу фінансову допомогу. «Подивившись  вашу сторінку в соцмережі, люди захочуть пересвідчитись, чи ви не представляєте якийсь новостворений фонд, з тих, що, отримавши кошти, вже через місяць розчиняються без сліду. Якщо соціальна робота церковної громади та створеного  християнами ГО є систематичною і вона висвітлена належним чином, впевнений, що знайдуться люди, які із  задоволенням будуть підтримувати ваші проєкти» –  підкреслив спікер.

Також Ярослав Котилко поінформував присутніх  про ініціативу створити веб-сайт Асоціації, на якому  служителі  зможуть не тільки ділитися інформацією  про діяльність своїх ГО, а й отримувати інформацію про грантові проєкти,  звернення до державних органів тощо.

Інструмент для соціального служіння 

Про те, яким чином створення ГО може допомогти у служінні церков, говорили представники соціального департаменту УЦХВЄ  на своєму засіданні ще у березні цього року.

Про бачення та про те, що вже встигли зробити в цьому напрямку, учасникам зустрічі розповів директор соціального департаменту В’ячеслав Когут. Зокрема, він зазначив, що створення при церквах благодійних організацій і фондів дасть можливість взяти активну учать у державній програмі пробації, що передбачає організацію виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (консультації правопорушників, мотивування до змін, сприяння у вирішенні проблемних питань).  Це те, що зазвичай роблять в’язничні капелани та служителі реабілітації.

За словами В’ячеслава Когута, програма пробації вже набула обертів у багатьох розвинутих країнах світу. За її умовами держава передбачає фінансування на утримання кожного суб’єкта пробації. Тобто, мова йде про ще одне джерело фінансування християнських центрів реінтеграції та адаптації.

Ідея від держави – створити сімейні клуби

Юлія Солоха, керівник проєктів Офісу уповноваженого Президента з прав дитини представила присутнім проєкт «Сім’я ХАБ»  (від англ. hub — «центр діяльності» або клуб). Він покликаний розвивати служіння дітям і їхнім сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. «Сьогодні важливо не просто нагодувати і одягнути дитину, а потім відпустити назад в неблагополучну родину – треба працювати також із батьками», – зауважила Юлія Солоха.

За її словами, є плани відкрити при церквах 500 осередків (або денних центрів), де спеціально підготовлені служителі вестимуть комплексну роботу з дітьми та їхніми сім’ями. Спікер закликала громадські організації включатись у цю роботу, а також озвучила сумну статистику.

Понад 600 тисяч дітей (кожна четверта сім’я) в Україні проживає у неблагополуччі. Кожна десята дитина потерпає в умовах бідності, алкоголізму, наркоманії, насильства.  Деякі батьки самі направляють дітей до інтернатів, де матеріальні умови, здавалося б, кращі, але брак батьківського піклування відчувається не менш гостро. Згідно з дослідженнями, тільки 10% юних випускників державних інтернатних закладів здатні нормально соціалізуватися в суспільстві, решта – поповнюють лави криміналу та  маргіналів.

«Ми пропонуємо також допомогу у налагодженні взаємодії з місцевою владою, відстоюванні інтересів служіння», –  підкреслила  спікер.

ГО при Департаментах церкви

Про діяльність організацій, що допомагають жінкам, учасникам зустрічі розповіла координатор Департаменту жіночого служіння Людмила Бендус: «Особливість жіночих організацій  полягає у тому, що праця ведеться у двох площинах – серед жінок у церквах та серед тих, для кого Слово Боже ще не є авторитетом. Для останніх ми маємо не стільки розказати про Бога, скільки показати Його любов».

За її словами, у світі ще живуть стереотипи про «сектантів» та про «правильну батьківську» віру, тому такі жінки рідко погоджуються прийти до церкви аби змінити життя, але вони охоче прийдуть у своєрідні денні центри, або в місця, де працює громадська організація: «Якщо цього не робити, буде втрачена значна сфера для Божого впливу у нашій країні. Адже на жінок орієнтовані багато організацій, ідеологія яких значно відрізняється від християнських засад», – підкреслила Людмила Бендус.

Про діяльність ГО «Зберегти покоління», заснованого в рамках служіння дітям та підліткам УЦХВЄ, поінформувала директор дитячого Департаменту Лариса Мурах: «На сьогодні в Україні є чимало організацій, які працюють серед дітей. На базі даної організації ми працюємо також серед дорослих – проводимо навчання для працівників недільних шкіл, християнських таборів, дитячих євангелізацій, розробляємо та видаємо навчальні програми тощо».

Про роботу молодіжних фондів та організацій розповів скарбник Руху молоді Олексій Марченко. Він дав цікаві поради з власного досвіду, як керівник ГО, та наголосив на необхідності бути послідовним і використовувати кошти суворо за призначенням.

Досвідом роботи та інформацією про плюси і мінуси в діяльності галузевих асоціацій поділилися гості заходу, співголови  громадської організації «Асоціація педагогів християн України» Олексій Лавор  та Віталій Шульга.

Учасники зустрічі скористалися нагодою для спілкування з колегами, нових знайомств і  висловили побажання, щоб такі робочі наради були регулярними.