Статті від Паночко Михайло

Без категорії

Справжнім політиком людину роблять глибокі переконання і принципи, які вона готова відстоювати навіть ціною власного життя

Паночко Михайло

2_mainУсі ми добре знаємо, що відбувається в нашій державі і дуже часто чуємо слово, що викликає у нас негативні емоції, слово – «політика». Дозвольте мені, як представнику Церкви, висловити думки відносно цієї теми.

     Політика – це, насамперед,  побудова відносин між людьми, відносин між країнами. Справжнім політиком, здатним гармонізувати ці відносини,  людину повинні робити глибокі переконання і принципи, які вона готова відстоювати навіть ціною власного життя. Якщо політичний діяч не впливає на відносини між людьми, не робить їх кращими чи чистішими, не стає прикладом для свого оточення та носієм високоморальних принципів – то це не політик, це політикан.

Роздуми

Повнота Христова

Паночко Михайло

     «А з Його (Христової) повноти всі ми одержали, а то благодать на благодать» (Ів.1:16).

Напевно ми всі відчуваємо швидкоплинність часу, що нестримно несе нас до берега вічності, але правда в тім, що не всі ми віримо в це. Слово Боже, як непомильне і авторитетне для всіх християн (я маю на увазі справжніх), ясно говорить про це. Звичайно, що плин часу нам не зупинити, але розумно його використати ми можемо, і Бог дає нам такий шанс!

Роздуми

Бродить привид по Європі. Ще одного «ізму»

Паночко Михайло

        Ті, кому випадає подорожувати по Європі бачать гарні дороги, економічний розквіт, верховенство права, сите, гарне життя – це зовнішнє, видиме, і, звичайно, хотілось би це бачити в Україні. Однак є речі невидимі, але реальні і дуже впливові – це моральна криза, що вразила Європу, котра піднімалась на християнських цінностях попередніх поколінь. Сьогодні вона деградує, з’явились нові цінності, нові «ізми», що свого часу принесли великі руїни в народи світу.

Проза

Встаньмо у проломі за Україну

Паночко Михайло

«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його…» (Єз.22:30)

Цей текст проливає світло на духовну ситуацію в державі Ізраїль ще за декілька сотень років до Різдва Христового. Господь Бог через Свого пророка Єзекіїля суворо попереджував свій народ за їхню гріховну поведінку і за суд, який гряде на них за всі беззаконня, які вони чинили.
Що характерно, Господь найперше докоряє священикам: