Серпень 31, 2011 0 789 Переглядів

Український слід у Центрі Азії


Особливими були враження – ще б пак, побувати у самому центрі Азії і навіть рукою поплескати холодний камінь монумента, на якому написано “Центр Азії”. Центр – він і є центр. 

А зовсім поруч, метрів за п’ятдесят – інший пам’ятник. Заквітчані стрічками декілька дерев’яних палів навколо купи каміння. Це я так прозаїчно пишу, насправді – це жертовник духам-покровителям Туви.

Отже у самому центрі Азії – місце жертвоприношення та поклоніння. Саме тут, до речі, – витоки могутньої ріки Єнісею, на березі якого стоїть буддійський храм. Це все у місті Кизил, столиці республіки Тува, або Тива, як її тут називають.
Храм, або «хуре» – невеликий, десь, як православний храм у моєму рідному селі Борбин. За якусь хвилину його можна обійти по периметру, і навіть рукою доторкнутися.

Проте, якщо ви торкаєтеся рукою “центру Азії” – це одне, якщо ж так само притулите руку до кута храму – це зовсім інше. Це священнодійство. Я спостерігав, як люди – молоді й старші – обходили навколо храму, плескаючи долонею об ріг будівлі. Цим жестом забезпечується вам покровительство і охорона від “вищих сил”. До речі, якось неприємно бачити брудну пляму на білій поверхні стіни, у тому місці де її торкаються руки прочан. Ці темні плями є на кожному куті храму – внутрішньому та зовнішньому. Людина шукає захисту…

Трохи далі, і ближче до центру – але не Азії, а міста – недобудований православний храм. Кажуть, останні двадцять років він – у стадії будівництва. Якщо такими темпами він будуватиметься, то принаймні відповідатиме євангельському тексту “…храм цей будувався 46 років.” (Івана 3:20).

Чому я про це все пишу? Лиш тільки тому, що у Туві помітили український “слід”. Останні двадцять (можливо трохи менше) років, тут проповідували слово Боже місіонери з України. Тут утворені нові церкви. Можливо, це збіг обставин, але місто Рівне у роки Другої Світової визволяли від німецьких окупантів воїни Тувинської дивізії (так я назвав це армійське формування). А у місті Кизил, у самому центрі Азії, є вулиця Рівненська, з чим вітаю дорогих рівненчан.

Також ми зустрічалися з служителями церков, тувинцями.

Знайомили їх з поглядом українських церков на пробудження у Туві. Спільний проект “Україна-Тува – мости братерства”, може стати новою сходинкою для досягнення Доброю Новиною – Євангелією, усього народу Туви. Потім був Красноярськ, Іркутськ, вкритий кригою Байкал, але то вже інша історія.

Луцьк – Київ – Москва – Красноярськ – Кизил – Іркутськ – Київ.

Попередня 20-річчя церкви ХВЄ у Баштанці
Наступна «Гаджетне» християнство

Вам також може сподобатися

Без категорії

Питание для победы

 

2 Там сорок дней Он был искушаем от диавола и ничего не ел в эти дни, а по прошествии их напоследок взалкал. 3 И сказал Ему диавол: если Ты Сын Божий, то вели этому камню сделаться хлебом.4 Иисус сказал ему в ответ: написано, что не хлебом одним будет жить человек, но всяким словом Божиим. (Лук.4:2-4)

Иисус был полностью человеком. Он нуждался в продуктах питания так же, как и мы.

Тем не менее, Его время поста, это не упражнения на выносливость, оно было посвящено общению с Его Отцом в рамках подготовки к Его первой большой духовной битве. Как всегда, сатана думает, что он может найти легкие пути с тем, кто физически слаб. Иисус был очень голоден и опустошен, но с другой стороны, он был голодным, чтобы увидеть правду Божью и поэтому Его Дух был полным (Матфей 5:6).

 

Без категорії

Свидетельство веры!

“Бог наш, Которому мы служим, силен спасти нас от печи, раскаленной огнем, и от руки твоей, царь, избавит. Если же и не будет того, то да будет известно тебе, царь, что мы богам твоим служить не будем и золотому истукану, которого ты поставил, не поклонимся”. (Даниила 3:17-18)

Когда трем друзьям Даниила было приказано поклониться золотому истукану царя Навуходоносора или быть брошенным в пылающую печь, их реакция говорит о силе веры, которую они имели. Хотя они надеялись, что Бог мог бы избавить их, но они не знали, какова будет Его воля. Однако они хотели, чтобы царь знал: что бы ни случилось, они готовы терпеть всё даже до смерти, но они не отрекутся от Бога».

Без категорії

Сила в немощи

Одно из условий жизни в Божьем Царстве – уподобиться детям.

Это звучит немного непривычно, даже слегка сбивает с толку. Например, необходимость родиться свыше звучит гораздо внушительнее.

Но Иисус сказал:

«Истинно говорю вам, если не обратитесь и не будете как дети, не войдете в Царство Небесное» (Матф.18:3).

Суть слов Христа довольно ясна и однозначна: чтобы войти в Его Царство, мы должны обратиться и быть как дети, иначе – не сможем войти.

Наверное, в этом условии сокрыто больше, чем можно предположить.