Божій справі потрібна команда: благовісники зібралися на ретрит у Світязі

Понад 50 благовісників та служителів із сім’ями зібралися 24–26 серпня у Світязі, що на Волині, на ретриті «Пізнаємо Бога, служимо разом». Учасники разом молилися, навчалися, спілкувалися. Центральною темою ретриту було те, як бачити своє покликання і, що особливо важливо, не намагатися робити Божу справу поодинці.

Відкриваючи захід, директор Департаменту благовістя УЦХВЄ Володимир Бобик говорив про одну з ключових потреб служіння — вміння працювати в команді, об’єднуватися заради спільної мети та не брати всю відповідальність лише на себе. Якщо немає єдності, взаємодії та спільного бачення, досягти бажаного результату не вдасться. За його словами, пробудження України потребує об’єднаного служіння всього Божого народу. «Тільки Господь може зцілити серця людей і принести справжнє відновлення нашому народові», — підкреслив Володимир Бобик.

Серед учасників було чимало багатодітніх місіонерських сімей, які свого  часу залишили домівки й поїхали служити туди, де є особлива потреба в Євангелії. Сумщина, Чернігівщина, Волинь, Полтавщина, Тернопільщина, Рівненщина, Черкащина —  географія служіння була досить широкою.

Історії служіння, які змінюють громади

І за кожною областю – свої історії. Говорили про людей, які під час війни прийшли до Христа, про нові церкви, служіння військовим, у лікарнях, місцях позбавлення волі, центрах реабілітації.

Одним із таких свідчень поділився Дмитро Семещук, пастор церкви та відповідальний за тюремне служіння УЦХВЄ в Рівненській області. 18 років тому, 24 серпня 2008 року, саме в День Незалежності України, Дмитро уклав завіт із Богом через водне хрещення. До цього він був далекий від церкви, перебував у гріховній залежності. У 2007 році, перебуваючи в Слов’янську, в християнському центрі реабілітації, він пережив звільнення від залежності.

Сьогодні при церкві, де він служить пастором, діють три Доми милосердя (центри реінтеграції та адаптації) – два чоловічі та один жіночий. Розвивається служіння у в’язницях, де цього року вже відбулися два водні хрещення, під час яких охрестили шестеро душ.

Від залежності — до служіння іншим

Але в центрі свідчення Дмитра був не він сам, а його команда. П’ять років тому разом із кількома подружжями місіонерів вони приїхали служити в село Зозів на Рівненщині. Там була невелика церква – лише сім членів, а саме село налічувало близько 50 хат. Коли команда вирішила розпочати служіння реабілітації, місцеві жителі сприйняли це дуже негативно. Навіть перекривали дорогу.

Та минуло п’ять років – і ситуація змінилася. Та сама жінка від влади, яка першою виступала проти служіння, сьогодні вже приходить на зібрання. Приходять її діти та онуки, а син співає в хорі. До найближчого водного хрещення готуються четверо молодих людей із цього служіння.

Зозів став одним із прикладів того, що іноді потрібно просто не зупинятися. Те, що на початку здається неможливим, з Божою допомогою може змінитися на краще. «Плуг блищить тоді, коли він оре», — так Дмитро передав слова братів, які свого часу його навчали.

Він говорив і про інші напрямки служіння – про роботу з бездомними, про євангелізацію просто неба, про людей, які приходять до центрів реабілітації. Не всі залишаються з Богом, не всі одразу приймають Євангеліє. Але навіть заради однієї людини варто йти і благовістити, тому що Бог сильний, щоб спасти.

Сьогодні у трьох центрах перебуває до тридцяти людей. Через війну до Рівного приїжджають переселенці, серед яких є люди із залежностями, колишні в’язні та ті, хто опинився у складних життєвих обставинах.

Особливо Дмитра надихає те, що серед служителів його церкви є багато людей із подібним минулим. За його словами, близько 95 відсотків братів-служителів, які сьогодні рукопокладені та служать у церкві, свого часу мали залежність або перебували у в’язницях. Бог змінив їхнє життя – і тепер вони самі служать іншим.

Це було наочною ілюстрацією до теми ретриту: Бог не просто рятує людину, а може зробити її інструментом для спасіння інших. І часто для цього потрібна команда.

«Станемо й збудуємо»: сила команди

Саме про командне служіння багато говорили протягом цих трьох днів.

Директор департаменту освіти УЦХВЄ Віктор Вознюк, який був основним спікером заходу, запропонував учасникам пороздумувати над молитвою Ісуса Христа. «Щоб усі були одно… щоб і вони в Нас були, аби світ увірував, що Ти Мене послав» (Ів. 17:21).

Прозвучали прості, але важливі запитання: чи є наша команда справжньою командою? Чи маємо ми спільне бачення? Що буде зі служінням, якщо завтра мене не стане? Хто зможе продовжити те, що сьогодні робимо ми?

Свого часу Неємія побачив проблему, розповів людям про Божу руку над ним – і вони відповіли: «Станемо й збудуємо!» (Неєм. 2:18). Спочатку має бути бачення, а вже потім — об’єднання навколо нього людей. При цьому методи можуть змінюватися: те, що добре працювало в минулому, не обов’язково буде ефективним сьогодні.

Директор місії «Добрий Самарянин» Ростислав Боришкевич підсумував тему трьох днів. Він поділився власним досвідом виховання дітей (їх у нього семеро) і нагадав: служитель може багато проповідувати, але найважливіше, що його життя читають ті, хто щодня знаходиться поруч.

Розмірковуючи над притчею Ісуса про десять дів, Ростислав Боришкевич звернув увагу на те, що «оливу не можна передати». Віра батьків не може автоматично стати вірою дітей. Але діти бачать, як ми живемо,  молимося, як ставимося до людей, як переживаємо труднощі, як поводимося вдома. І саме це часто запам’ятовується найбільше.

Ростислав Боришкевич говорив про потребу в нових місіонерах. За роки служіння місія «Добрий Самарянин» підготувала багатьох служителів, але потреба сьогодні залишається великою. Тому ми маємо виховувати покоління людей, які не просто слухатимуть проповіді, а й самі понесуть Євангеліє.

Учасники дякували Миколі та Лілі Смольським, які приймали всіх на базі «7-й день».

Фінальну пісню «Я маю місце у небесній країні» співали всі разом, а вели її діти із сім’ї Сергія Скулінця, акомпануючи на музичних інструментах. Це був незабутній час Слова Божого, молитви, свідчень та відпочинку.

Геннадій АНДРОСОВ.