Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать

     7 квітня 2015 року у день свята Благовіщення у м. Луцьку Волинської області в церкві «Віфанія» відбулася зустріч сестер з церков Луцького регіону.

     Пастор Олександр Ковердюк звернув увагу на слова Марії з Євангелія від Луки 1:46-48: «Радіє душа моя в Бозі, що зглянувся Він на покору раби Своєї…» і після короткої проповідт звершив молитву подяки і благословення.

     Гурт «Перлина» – сестри з місцевої церкви Аня, Гриня, Наталія, Аліна – служили на конференції співом. Попіклувалась про це Віта Сьомочкіна – відповідальна за сестринське служіння у церкві і в регіоні.

     Катерина Мацик, відповідальна за жіноче служіння в області, звернула увагу присутніх на слова ангела до Марії про те, що в Бога не залишиться безсилим жодне слово. «Марія прийняла цю звістку з вірою: «Хай буде мені згідно із Словом Твоїм». А ось перед цим священик Захарія не повірив словам ангела і тому мовчав до тих пір, поки не виконалося це слово. Як важливо, щоб почуте слово злучилось із вірою тих, хто його слухає! Бог сьогодні приготував нам Слово, я вірю в це, тільки хай наші серця і слух будуть готові прийняти його», – наголосила сестра Катерина.

     Гість з Мінська (Білорусь) Сергій Мойсеєв поділився з сестрами словом про смирення та зцілення  душевних ран. Основним текстом у висвітленій темі стали слова з 1 Петра 5:5-6  – «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас свого часу повищив». Бог чує бажання смиренних. 

     Смирення – це визнання своєї залежності від Бога.  Це підкорення своєї волі Господу за Словом Божим – «не як я хочу, а як Ти, Отче». Це покора Божій владі у всіх обставинах життя. А ще, намагання своїм життям у цих обставинах прославити Бога.

     Смирення підсилюється постом і молитвою. Анна, мати Самуїла, проходила школу смирення  в долині приниження. «… Сіється в приниженні, встає у славі…» (1 Кор.15:42-43). Анна вшановує духовну владу: повага до Іллія, як священика – це плід смирення. Бог використовує уста священика для благословення Анни. Вона народжує сина і віддає його Господу. І співає пісню перемоги. Вона впокорилася під міцну руку Божу, а Він її підніс.

     Ніколи не виходьмо з-під міцної руки Господа своїм незадоволенням чи бунтарством або ж свавіллям. Ця міцна рука проведе через різні переживання чи важкі обставини і виведе на простір.

     Залишайте негативне минуле. Йосип усе простив своїм братам, і Бог підняв його із раба до престолу фараона. Йосип був відкинений братами, але Бог не залишив його і залікував усі його рани. Бог попіклувався про Йосипа, а згодом – про його рідних і про весь єгипетський край.

     На Мойсея постійно нарікали. Бог сказав: «Пройди вперед народу, Я стану перед лицем твоїм, ти посередині! Не дивись на народ, тебе відкинули, а дивись на Мене і побачиш славу!» (Вих.17:5-6 ).

     Як важливо дивитися на Начальника і Звершителя віри – Ісуса. Образ Божої слави подасть силу для перемоги. Ніколи не йдімо шляхом самозвеличення. Бог гордим противиться! Йдімо на Голгофу, де був розп’ятий Ісус Христос, відкинутий і зневажений всіма. Проте Ісусовим смиренням була розірвана завіса і відкрився шлях до присутності Божої.

     Наприкінці зустрічі брат Сергій закликав усіх, хто прагне зцілення душевних ран, вийти наперед. Багато сестер молилися й ми віримо, що вони отримали зцілення душі і духа, бо діяла у силі Божа благодать! Щасливі сестри дякували Господу за таку прекрасну зустріч – зустріч Бога і людини.